А все ж таки повернувся

Андрій Гладищук працює дільничним інспектором поліції на території Теофіпольської селищної ради. Оскільки за кількістю населення дільниця найбільша, отримує багато дзвінків, принаймні, при нашій розмові у відділенні поліції його

телефон не змовкав. А, може, люди звертаються до свого дільничного, а не на 102, тому що довіряють йому?
- Сам я з Теофіполя, - розказав про свій шлях у поліції, - закінчив школу-гімназію, але одразу вирішив не вступати до вищого навчального закладу. Рік попрацював у меблевому магазині мого брата Володимира. Подорослішав, визначив для себе, що освіту треба здобути, щоб вона була універсальною. То ж вступив до Львівського Державного Університету Внутрішніх Справ. Чотири роки там провчився, мені там дуже подобалося, крім здобуття теоретичних знань, займався гирьовим спортом, став фізично досконалим. Навіть пропонували мені залишитися там на офіцерській посаді. Та повернувся додому, хотів бути коло своїх батьків, родини. Став працювати у Теофіпольському райвідділі міліції старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах неповнолітніх, далі старшим оперуповноваженим БНОН.

Хоч робота мені подобалася, та за свою заробітну плату я не міг утримувати свою сім’ю, бо ж вже одружився. Тому у грудні 2013 року прийняв рішення звільнитися з органів. Знову став працювати з братом, зміг розпочати будівництво власного будинку. Спілкувався з друзями по навчанню в університеті, вони розказували про свої успіхи, які звання отримали. То ж поступово у мене визріло рішення – повернутися, відчував, що постійно займатися підриємницькою діяльністю – не для мене. З червня 2016 року, коли вже розпочалася реформа органів внутрішніх справ, пройшов 5 етапів конкурсного відбору поліцейських, тобто, все почав з нуля. Це були напружені випробування, та я їх склав. Отримав направлення на посаду дільничного офіцера поліції у Красилівському відділі поліції. Також заочно пройшов навчання у Волинському навчальному центрі для дільничних офіцерів поліції. Після цього перевівся до Теофіпольського відділення поліції, працював в секторі групи реагування патрульної поліції. З березня 2017 року три місяці перебував у зоні АТО, в Маріуполі, брав участь у заходах з підтримання громадського порядку, чергував на блокпостах. Це було важливим для мене у плані формування моєї громадянської позиції – Україна має бути суверенною незалежною державою і ніхто цьому не зможе перешкодити. А з грудня минулого року на моє прохання мене призначили дільничним офіцером поліції по Теофіпольській селищній раді. Вважаю, що настав час спробувати себе на більш відповідальнішій посаді.
Звісно, що ця робота дуже об’ємна, одна перевага у порівнянні з іншими дільницями, що на місці. Але ж по Теофіпольській дільниці найбільше звернень, тут відбувається найбільше адміністративних та кримінальних правопорушень. То ж постійно завантажений, треба скізь встигнути.
- Переконаний, - додав, - що саме одним із чинників зростання довіри до поліції є довіра людей до свого дільничного. Просто треба завжди бути поміркованим, неупередженим, справедливим, доброзичливим, намагатися допомогти людям, приймати об’єктивні рішення. Якби ще ж ми мали більш жорсткіші повноваження…
Надійним тилом Андрія Гладищука є його родина – батько Володимир Йосипович, мама Віра Борисівна, дружина Анна, шестирічна донечка Анастасія. Бо ж з розумінням ставляться до складнощів його роботи, усіляко підтримують.
- Я повернувся, почуваю себе на своєму місці, це моя робота, - сказав наостанок, -у нас хороший колектив, вимогливе керівництво. Ще ж важливо, що у нашому секторі превенції всі мають почуття гумору, іноді без цього не розібратися. То ж завжди поспішаю на роботу з гарним настроєм, щоб виконувати свої обов’язки, забезпечувати громадський порядок, допомагати людям.
Галина Тебенько