Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 3 від 20.01.2022 року

Сільській медицині – розвиватися

Живемо у дуже складний час. До пандемії додалася енергетична криза, стрімко зросли ціни на продукти, не зменшуються і зовнішні ризики. Як вистояти, як вижити на мізерні пенсії чи мінімальну зарплату? Та на перший план все ж виходить власне здоров’я, бо це - головне. То ж поговоримо про сільську медицину у нашій громаді, про перспективи її розвитку. Конкретно йдеться про Шибенську та Поляхівську амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Бо їх треба зберегти, вони мають розвиватися, обслуговувати населені пункти своїх дільниць, особливо села, де вже немає фельдшерських пунктів.
Ось що повідомила головний лікар Теофіпольського Центру первинної медико-санітарної допомоги Олена Кравчук:
- Однозначно, сільські амбулаторії мають працювати, тут має бути сучасне обладнання, аби люди могли отримати повноцінну первинну допомогу. Дуже радію, коли здійснюються позитивні кроки щодо покращення матеріально-технічної бази цих закладів, при чому з різних джерел фінансування. Так, за сприяння народного депутата України Олени Копанчук у 2021 році кошти з державного бюджету були спрямовані на розвиток Шибенської та Поляхівської амбулаторій.

Категорія: № 3 від 20.01.2022 року

Забуттю


не підвладне

У пам’яті людській, на жаль, багато ворогів, які хоч і повільно, але нещадно її підточують. В їх числі невмолимий час, котрий по зернинці вимітає із засіків пам’яті чимало цікавих і повчальних фактів з прожитого. Нові ж події та враження інколи мимоволі змушують нас по іншому осмислювати пережите, і тоді дещо із минулих днів починає раптом проявлятися трохи в іншому, аніж раніше, світлі. Та разом із тим є речі, які попри навіть тривалий час та різні інтерпретації забуттю не підвладні і прощенню не підлягають. Як мовиться, строку давності вони не мають.
Однією із найтрагічніших дат в історії Теофіпольщини є 21 січня 1942 року. Того дня фашистські бузувіри та їх місцеві поплічники розпочали між Теофіполем і колишнім селом Ленінське масове знищення понад півтори тисячі людей єврейської національності. Це наш, теофіпольський Бабин яр, шлях до якого у кілька кілометрів для безвинних смертників став дорогою на своєрідну Голгофу…

Категорія: № 3 від 20.01.2022 року

Щасливі струни материнської душі

Мешканка Михнівки Євгенія Гоцак цими січневими днями відсвяткувала 95-ий день народження. Голова Теофіпольської селищної ради Михайло Тененев привітав іменинницю і побажав міцного здоров’я, радості та щастя від дітей, онуків та правнуків. Родинного тепла і благополуччя бажали й односельці, які прийшли провідати ювілярку. Михайло Михайлович від імені територіальної спільноти вручив довгожительці Грамоту, грошову допомогу, букет квітів. Голова відокремленого підрозділу ветеранів України Володимир Кобера подарував Євгенії Порфирівні ікону святого Миколая - Чудотворця, щоб вона оберігала її та рідних і близьких від усіляких недуг. Подарунок бабуся прийняла з великою радістю.
Не могла надякуватися і народному депутату України Олександру Герезі та депутату Хмельницької обласної ради, Генеральному директору хлібокомбінату «Добрий хліб» Віктору Лебединському та їх політичній партії «За конкретні справи» за пакунок із солодощами.
Доля не обділила її материнським щастям. Ніжним та теплим, взамін на велику відповідальність за своїх дітей.

Категорія: № 3 від 20.01.2022 року

«ВІДЛУННЯ


АФГАНСЬКИХ ГІР»

І якщо до цієї книжки епіграфом, прологом став вірш-пісня Олексія Довгалюка і Ольги Діденко з міста Волочиськ, то завершальним епілогом було взято вірш Миколи Гаврилюка із села Новоставці. Нічого не додасиш і нічого не забереш з їхнього тексту, бо там відображене душевне почуття не тільки авторів, а й мільйонів миролюбних людей: кожен рядок сповнений стражданнями за долями тих, хто надто відчуває відлуння афганських гір. Коли візьмете до рук цю книгу, то уважно вчитайтеся у кожен рядок, у кожне слово тривожно-болючих віршів. Тут все і про всіх мовлено поетичним рядком. За це й щира вдячність Олексію Довгалюку, Ользі Діденко, Миколі Гаврилюку.
Заслуговують подяки й ті, хто розповів у цьому своєрідному історичному літописі про ратні роки молодих наших краян на території ДРА. Серед авторів – Микола Антонович Мачківський з Хмельницького, Тетяна Пилипівна Жарчинська, Валентин Максимович Дузяк, Тадеуш Казимирович Островський, Володимир Вікторович Рубашевський, Лідія Мефодіївна Гуменюк, Андрій Степанович Рудюк з Теофіполя, редактор газети «Життя Теофіпольщини» Галина Володимирівна Тебенько з Шибени, Ольга Леонідівна Пачковська з Базалії, Володимир Олександрович Лисюк із села Рідка, Володимир Антонович Поліщук з Волиці, Ганна Ульянівна Овчарук із Святця, Віктор Никонович Чуприна із Житомирщини.
Значний внесок у підготовці книги до друку зробила Лідія Миколаївна Пейда з Теофіполя. Її професійність завжди відзначається якістю, грамотністю, своєчасністю. Воно й не дивно, адже Лідія Миколаївна - журналіст, знає певні тонкощі в цій справі.

Категорія: № 3 від 20.01.2022 року

Теофіпольщина футбольна

Як палкий прихильник розвитку футбольного руху у нашому краю, хочу розказати про турніри з міні-футболу, які відбулися у грудні-січні та в яких успішно виступили і ветерани, і молодь.

Треба зазначити, що Теофіпольщина зростила плеяду талановитих, відданих цьому захоплюючому виду спорту, футболістів. Це і представники старшого покоління, і молоді спортсмени, і юнаки. І от наприкінці минулого року у Теофіполі, на майданчику з штучним покриттям біля стадіону «Юність» відбувся міні-турнір серед команд 45+ на честь пам’яті колишнього гравця ФК «Цукровик» Миколи Сергійовича Поворозника.
Це була захоплива гра, учасники, а це ветерани «Іскри»(Теофіполь), збірна ветеранів Білогір’я, команда ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» та НФК «Антоніни» показали видовищний футбол. Перше місце у турнірній таблиці посів НФК «Антоніни», на другому місці – команда цукрового заводу, третє місце посіли ветерани «Іскри», четверте – збірна Білогір’я.

Категорія: № 3 від 20.01.2022 року

Дякуємо за добро


та людяність


Яке щастя бути здоровим, бути в строю, давати собі раду, радіти своїй родині та білому світу! Яке щастя, коли тобі на життєвому шляху зустрічаються щирі, добрі, милосердні люди, які простягнуть тобі руку допомоги, підтримають у складний час. В тому, що це найбільше щастя, довелося мені переконатися ще раз.
Не можу забути, як у минулому році у мою родину увірвалося лихо. Занедужала моя дружина Надія Василівна. Прооперували її в обласній приватній клініці, складну операцію робив професор. Ніби все було добре, та шви не гоїлися, гноїлися. І що було робити? Покласти її в лікарню? Без сторонньої допомоги вона не могла обійтися, її треба було доглядати.

Категорія: № 3 від 20.01.2022 року

Фініш, якого не обминути

По своїй професії Він багато бачив таких фінішів. Як сторонніх людей, своїх пацієнтів, так і своїх близьких, і рідних. Рятував, як тільки міг. Як тільки знав. І боляче переносив своє безсилля, той останній фінішний стрибок, до якого життя веде кожного рожденного.
Дуже добре розумів, що і його життєва скрижаль – ось. Уже. Рукою подати. Все ближче і ближче. Але не признавався ні рідним, ні тим більш сам собі. Не хотів вірити. Не мав права. Бо на нього чекали, там, у приймальному кабінеті, хворі пацієнти. Які вірили йому і знали – Він допоможе. Не мав права, бо підростають онуки, яких Він любив божественно! Не мав ... Але сонце сходило і заходило. Час біг невпинно. Беззуба хвороба вщент з’їла мускулисте, порівняно молоде тіло. І Він зрозумів. Все. Впевнено продиктував останній рецепт.

Категорія: № 2 від 13.01.2022 року

  Нова радість стала

У неділю, 9 січня, у Теофіполі, на площі Героїв Майдану відбулося прекрасне дійство – фестиваль колядок та щедрівок «Колядують зорі на Різдво Христове». Його організаторами стали відділ культури та туризму Теофіпольської селищної ради, Теофіпольський Центр культури та дозвілля. Проведення фестивалю різдвяних колядок та щедрівок на Теофіпольщині уже стало гарною традицією. З року в рік аматори сцени, учнівська молодь, усі небайдужі до збереження, примноження та популяризації славних українських традицій збираються, щоб разом заколядувати, поспілкуватися і відчути дух єднання, взаєморозуміння та гармонії. Адже колядки та щедрівки – невід’ємна частина святкування Різдва Христового, бо ж створюють неповторну атмосферу, духовний настрій і відчуття радості народження Спасителя світу.

  • Ви тут: 
  • Головна