вологість:
тиск:
вітер:
Коли нагодуєш чийогось сина, хтось нагодує твого
- Категорія: №15 від 14.04.2022 року
Не думали ми, не нагадали, що доведеться всім нам на своєму віку пережити таке страхіття, справжню війну. Тож коли на світанку 24 лютого Україна зазнала повномасштабного вторгнення російської навали на сході, півночі та півдні, ми зрозуміли, що це не на день, не на два, що потрібно згуртуватися та підтримувати бійців Збройних Сил України. Бо вони там, на фронті, в окопах, у чистому полі, на вулицях міст та сіл щохвилини дивляться смерті в очі, і ніхто їм не варить їсти. Ми зрозуміли, що фронт, тільки вже гуманітарний, проходить і в нашій Шибені, що не треба сидіти, склавши руки, а вкладати свій внесок у перемогу.
Єднаймося ворогу на зло
- Категорія: №14 від 07.04.2022 року
40 днів минуло після початку смерті РФ, хоча покійниця ще ворушиться і вбиває мирних українців. Саме наші воїни вирішують нашу долю у смертельній, але праведній битві за Волю України. Ми маємо підтримувати наших захисників усією своєю волею, усіма силами і працею. Всім нам, українцям, слід об’єднатися для завершення переможної боротьби. А що робимо сьогодні ми ? В режимі фейсбучного лайна зустрічаємо антицивілізаційні вислови щодо російської мови, церкви внутрішніх ворогів. Та проаналізуймо прожиті десятиліття незламної України та останні роки існування СРСР. Всі ми кричали «Ура!» владі, святкували радянські свята, спивалися на день воїнів-десантників, шанували воінів-інтернаціоналістів, але це антиукраїнська служба ворожим силам. Лише тепер зрозуміло місію наших воїнів героїв-афганців – вони нищили суверенну країну Афганістан і мирних жителів на догоду злочинній радянській владі. Але це прозріння настало! Ми всі пов’язані тим життям, оскільки іншого виходу не було. Хоча були світочі нації, які боролися: Роман Шухевич, Василь Стус, Алла Горська, В’ячеслав Чорновіл, Петро Григоренко, Микола Руденко та ін. Митрополит греко-католицької церкви Йосип Сліпий 18 років витримував знущання в радянських тюрмах і концтаборах. Він вимолив свою церкву, яка з муками утвердилася після Берестейської унії 1596 р.
Cтворюється Гуманітарний штаб Теофіпольщини
- Категорія: №14 від 07.04.2022 року
З перших днів повномасштабного вторгнення російських загарбників на Україну патріотично налаштовані жителі міст та сіл країни розгорнули потужний волонтерський рух. Учасниками руху стали не лише жителі тилових областей, а й прифронтових територій. Бо підтримки потребували військовослужбовці Збройних Сил України, бійці підрозділів територіальної оборони, люди у заблокованих містах та селах, жінки, діти, старики. Такий рух розгорнувся і в Теофіпольській громаді. Його центрами стали старостати, КУ «Агенція місцевого розвитку», школи, дитячі садки, заклади культури, приватні підприємства, як група компаній ТОВ «Україна-2001»(президент Вадим Лейві), ТОВ «Подільське»(Андрій Петринюк),ПП «Добрий Хліб» (генеральний директор Віктор Лебединський), агропідприємства – ФГ «Тріумф»(голова, керівник волонтерської групи «Захист. Теофіпольщина» Сергій Рудківський), СТОВ «Волиця» (директор Василь Кравчук) та багато інших. Про це вже неодноразово ми повідомляли у нашій газеті.
Сергій Васильович Яцух: життя віддав за Україну
- Категорія: №14 від 07.04.2022 року
Трагічна звістка чорним птахом облетіла нашу Теофіпольську територіальну громаду: ще 16 березня під Черніговим під час бойових дій від рук російських окупантів загинув наш земляк Сергій Васильович Яцух з Теофіполя. Аж 2 квітня, у суботу, громада провела його в останню дорогу - воїна-земляка, патріота України, мужнього оборонця рідної землі . Люди стояли на колінах та плакали, від жалю та болю, від люті та ненависті – бо рашисти нищать кращих, сильних та мужніх воїнів, які за покликом серця, першими стали на захист Батьківщини.
Думаємо про майбутнє
- Категорія: №13 від 31.03.2022 року
Як ми вже повідомляли, 26 березня активісти розбудови наметового табору Подільсько-Волинської Січі, що розташувався у лісовому масиві поблизу Лисогірки, задумали провести тут суботник. Аби прибрати, розпочати будувати вхідний пункт варти. І це вони успішно зробили, залучивши до цього небайдужих жителів Теофіпольської громади разом з делегацією з Тернопільщини на чолі з наказним отаманом Тернопільського крайового коша Українського козацтва генерал-хорунжим Володимиром Мосейком.
У єднанні наша сила
- Категорія: №13 від 31.03.2022 року
30 березня, 35 день російсько-української війни, 35 день героїчного спротиву України проти рашистської орди. 35 день Україна переживає невимовний біль, відчай, горе, жахливі втрати. Але водночас – незрівняний патріотичний підйом, небачену згуртованість, непохитну віру в перемогу над російськими окупантами. Бо ніколи цим страшним оркам не підкорити волелюбний український народ, його віру у мирне майбутнє.
З перших днів війни у Лідихівському старостинському окрузі розгорнувся потужний рух на підтримку Збройних Сил України, місцевої самооборони. Інакше і бути не могло, бо ніхто з жителів Турівки, Червоної Дубини, Лідихівки, Заруддя Строків та Троянівки на міг стояти осторонь всенародної боротьби з ворогом.
Все буде Україна
- Категорія: № 12 від 24.03.2022 року
Об’єдналися
задля перемоги
23 березня, 28 день повномасштабного вторгнення російських військ на територію суверенної, незалежної України. Ворог продовжує обстрілювати Київ та його околиці, Чернігів, Суми, Харків, Миколаїв, Запоріжжя, Дніпро та території цих областей. Жорстокі бої тривають у Донецькій та Луганській областях, оборону тримає Маріуполь. Росія наносить ракетні удари по Одесі, центральних та західних областях. І хоч росіяни несуть значні втрати, і в техніці, і в особовому складі, вперто лізуть, як щурі. Та Україна переможе, бо ніхто не здолає народ, який постав проти кривавих загарбників, який хоче жити у вільній, європейській країні, який хоче сам обирати своє майбутнє.
Тож і Теофіпольщина продовжує вносити свою частку у перемогу, у підтримку Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони нашої громади та Хмельниччини. Задля перемоги об’єдналися жителі сіл та селищ нашого краю, і ветерани, і молодь, і освітяни, і медики, і працівники культосвітніх закладів, приватних підприємств, фермери, великі агропідприємства – всі, хто хоче перемогти страшного ворога. Напружено працюють старостати, плетуться маскувальні сітки, збираються продукти харчування, готується їжа для наших захисників.

Здолаємо ворога разом!
- Категорія: № 12 від 24.03.2022 року
Все буде Україна!
З початку війни, коли наша батьківщина запалала від ворожих обстрілів, кожен українець відчув необхідність бути потрібним своїй державі, стати разом зі своїм народом до боротьби. Не залишились осторонь всенародної біди і жителі наших сіл – Ординець та Лютарівки. Всі чоловіки об’єднались для охорони, а жінки організувались у так званий «продовольчий фронт». Центром нашої місцевої волонтерської діяльності стала Ординецька гімназія. У приміщенні школи тепло, створені умови для роботи, а головне – тут безпечно, є облаштоване сховище на випадок повітряної тривоги.
Кожного ранку десятки жителів Ординець і Лютарівки поспішали до школи, де кипіла робота.
У спортивній залі розмістились з плетінням маскувальних сіток, їх виготовляли і зразу відвозили в Теофіполь. А у нашій шкільній їдальні жінки організували приготування їжі. Ініціативна група на чолі з Людмилою Мельник забезпечили збір коштів та закупили все необхідне. Багато поприносили продуктів з дому, з порожніми руками ніхто не йшов, бо всі знали, для кого готуватимемо. Допомогли і наші господарства – відділки ТОВ «Україна-2001» та ТОВ «Волочиськ-агро» («Астарта», Київ), за що ми дуже вдячні їх керівникам.
Сторінка 147 із 290