Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 5 від 3.02.2022 року

Вшанували пам’ять


жертв Голокосту

27 січня в Україні і світі відзначили Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. 
Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. 
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. 

Категорія: № 5 від 3.02.2022 року

Дякую  своїм  рятівникам

Пройшло вже трохи часу, як я захворіла на коронавірус та потрапила в ковідний госпіталь нашої Теофіпольської лікарні. Була у важкому стані, 9 днів лікувалася в терапії. Та досі не можу забути лікарів, медичних сестричок, санітарочок, які мене рятували. Що то вже за віддані цій нелегкій роботі люди! Я була просто вражена, як всі вони вболівають за кожного пацієнта, як вони ціле чергування весь час на ногах! Ще ж як їм у тих скафандрах вибути!
То ж від усієї душі дякую лікарям терапевтичного відділення Тетяні Войтович, Надії Стечишиній, які призначили мені ефективне лікування, переймалися станом мого здоров’я, щиро переживали за мене. Навіть важко віднайти слова вдячності медсестрам, настільки вони постійно були у роботі, бігали з палати в палату, ставили крапельниці, дивилися за ними, підтримували нас, втішали.

Категорія: № 5 від 3.02.2022 року

НЕВТІШНІ


ПІДСУМКИ РОКУ

Прочитавши звіт селищного голови Михайла Тененева про роботу Теофіпольської селищної ради та її виконавчого комітету у 2021році, складається враження що ми проживаємо в одному із кантонів Швейцарії. Але достатньо одного погляду через вікно і зразу ж стає зрозумілим, що реальність набагато гірша, ніж нам її «малюють». Звичайно, структурні підрозділи селищної ради, в якійсь мірі, виконували завдання, які були перед ними поставлені місцевою владою. Але чи були ці завдання направлені на покращення життя жителів громади? Це вже питання.
Мені здається, що коли керівництво громади йшло до влади, то думали, що це просто шоу, а пізніше з’ясувалося, що це шоу для когось іншого, а для них – це шлях в нікуди. А вони до цього часу не можуть це зрозуміти.
У керівництва ради якась маніакальна ідея всюди мати право керувати. Але так, як вони керують, краще вони не ганьбили б себе. З такими підходами до розвитку громади, як у нашого керівництва, ми скоро будемо жити як в Раю: голі, босі і яблука їсти…
На запитання одному з працівників громади: «Ти розумієш, що в громаді відбувається?», я почув наступне: «Ну як вам пояснити…». Пояснити я й сам можу, я зрозуміти не можу. Майте совість навіть коли 2+2=5. На кого ви працюєте?
Для керівництва громади сніг чи ожеледиця в грудні-січні місяці викликає подив, тобто завжди неочікувано і, відповідно, служби до цього не підготовлені. Я вже не говорю про стан доріг в селах громади.

Категорія: № 5 від 3.02.2022 року

Напруга зменшується

Знову обговорюємо ситуацію з пересувними відділеннями поштового зв’язку у нашій громаді. Бо ж з часу їх запровадження вже минуло два місяці. То ж варто сподіватися, що відбулися хоч найменші позитивні зміни, що суспільна напруга хоч трохи спала, бо ж йдеться про обслуговування 39 сіл нашого краю. Чи вдалося досягти покращення поштових послуг? Чи вже не спостерігаються ті недоречності, які мали місце  впродовж грудня-січня? Коли люди стояли та мерзли в чергах, коли вчасно не доставлялися газети або їх чомусь не вистачало, коли люди справедливо нарікали на таку реформу. Про все це знову розмовляємо з начальником Теофіпольського відділення поштового зв’язку № 2 Альоною Середою.

Як ви на сьогодні оцінюєте ситуацію з роботою пересувних відділень, чи відбулися зміни на краще?
- Вважаю, що нарікань на нашу роботу у людей вже менше, адже ми постійно тестували, як працюють пересувні відділення, чи доступне навантаження на їх працівників, чи влаштовує людей графік роботи. Ми узагальнювали та аналізували недоліки, проводили навчання з начальниками та листоношами відділень, адже більша їх частина до цього не працювала у поштовій сфері.

Категорія: № 5 від 3.02.2022 року

Спалах пандемії триває

В Україні за добу 1 лютого виявили 35 014 нових підтверджених випадки коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема, захворіли 4 190 дітей і 940 медпрацівників, повідомило Міністерство охорони здоров’я. Минулої доби шпиталізували 4 314 людини, 9 894 – одужали, 204 людини померли. Найбільше нових випадків виявили на Львівщині – 2 953.
За весь час пандемії в Україні на COVID-19, за даними МОЗ, захворіли понад 4 мільйони людей, померли понад 100,5 тисяч.
Спалах пандемії спостерігається і в Теофіпольській громаді. За інформацією Теофіпольського лабораторного відділення станом на 1 лютого 2022 року у Теофіпольській громаді зареєстровано лабораторно під-тверджених 4052 хворих на коронавірус. З них – 331 – діти. 360 осіб лікуються, одужало 3599, з початку пандемії померло 92 осіб.

Категорія: № 5 від 3.02.2022 року

Мій біль – моя сповідь

Незабаром стрілка годинника мого життя покаже 85! І тільки 17 із них я ріс, виростав, був з тобою, моє рідне, дороге село, колиско мого сирітського дитинства, надійне гніздечко моєї ранньої юності. То в ньому осиротіли мої крильця, згодом стали пружними, легкими і я вилетів з нього назустріч моїй долі, даної мені Богом:  то Він, Господь, відвернув іншу гірку, колючу долю, яка стелилася маленькому синові «врага народа», то Він серед моїх ровесників дав сироті хоч невеличкий, але все ж талант, і велів дарувати його людям. Ось так я все своє життя при чесному хлібі, так чиню і далі ( я ще потрібний людям).

Дорогий мій батьку Святець! Я у вічному боргу перед тобою: мені, твоєму синові, який 63 роки ( з 1954 по 2017) з Львова лелекою літав до тебе, не вдалось, як архітектору ( першому і, видно, останньому з нашого села), сповна віддячити тобі за все-все, що ти,твоя школа дали мені, сироті. Мене те все гнітило, мені було соромно самим перед собою, я сповідався, написавши в нашу газету «Життя Теофіпольщини» велике оповідання «Уклін тобі, рідне село». Довго я писав його, скорочував, переписував. І з того пера ще й досі скапує мій біль, мій смуток, туга, печаль, жаль і розчарування… Хто не читав його – дещо з нього пригадаю:
«Беріг, бережу і назавжди збережу в моїй пам’яті мої дорогі береги дитинства, мою затишну гавань. Я з тобою, моє рідне дороге село! Тут закопана моя пуповина. Ти, само таке знесилене, виснажене, осквернене, прийняло нас, висланих за татові «гріхи» до себе, зігріло, нагодувало.

Категорія: № 5 від 3.02.2022 року

Дякуємо за добро
та розуміння

Школа – це світ, у якому кожна дитина хоче відчувати комфорт, впевненість, захищеність, де вчитель – однодумець, порадник, друг, а класні кімнати, коридори та їдальня дихають свіжістю та створюють затишну атмосферу.
Ннщодавно у Воронівецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів завітали шановні гості – виконавчий директор фонду Вадима Лейві «На благо України» Наталія Томчук, староста Воронівецького старостату Леонід Воляник, керівник відділу № 9 ТОВ «Україна 2001» Микола Снігур.
Гостям у нашій школі завжди раді та зустрічають гостинно. Педагогічний, батьківський та учнівський колектив школи висловлюють велику подяку фонду Вадима Лейві «На благо України» за надання матеріальної допомоги у придбанні меблів для шкільної їдальні та шкільних дошок, які розмістили у 1-му та 8-му класах нашої школи.

Категорія: № 5 від 3.02.2022 року

Коли серце сповнене любові

Відрадно, що у Кунчанській сільській первинній організації ветеранів України її очільник Олександр Стучинський, одночасно з плідною співпрацею з ветеранами війни і праці, знаходить ще годину-другу, аби проявити власний талант у творчості сільських аматорів самодіяльної сцени. Ще ж він великий природолюб, організовує ветеранів та молодь, аби весною та восени посадити саджанці дерев. Щоб не пустували схили горбів, видолинки та яри. Це і ялинки та сосонки, берізки, ясенки, дубки та фруктові деревця (на фото). Щоб потопало рідне село у зеленому віночку, щоб шуміли гайки та сквери, щоб буяли садки. І це ще не все: знають у Кунчі Олександра Сергійовича і як здібного поета. Аби переконати читача в цьому, пропонуємо один з багатьох його віршів. Така вже в нього широка душа, полум’яне серце, сповнене любові до рідного краю.

  • Ви тут: 
  • Головна