Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №25 від 25.06.2018р.

Слово про надійного друга


17 червня святкував свій поважний ювілей – 65-річчя з дня народження наш надійний товариш, побратим, колега по роботі, ветеран ОВС, майор міліції у відставці Дмитро Михайлович Ништ. Народився Діма у 1953-му році в селі Іванківці Городоцького району на Хмельниччині в сім’ї службовця. У 1970-му закінчив Іванківську середню школу. Далі більше року навчався в Хмельницькому музичному училищі.
З листопада 1971 по 1.11.1973 року проходив службу в армії, був командиром танка. Закінчив службу старшим сержантом. Там же закінчив курси офіцерів запасу, останнє військове звання – капітан у відставці.
З вересня 1975 по вересень 1998 року – робота у Теофіпольському РВ УМВС – працював старшиною, начальником ізолятора тимчасового утримання, старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах неповнолітніх, закінчив службу оперативним черговим Теофіпольського райвідділу міліції. За довготривалу та відмінну службу неодноразово заохочувався відзнаками, грамотами, грошовими винагородами, подяками та медалями “За сумлінну службу” ІІ та ІІІ ступенів.
Якщо запитати в будь-кого з колишніх колег про Дмитра Михайловича, то всі скажуть одне: “З таким, як Діма, можна без зайвих надумів йти в бій, завжди відчуваючи надійне плече друга”.

Категорія: №25 від 25.06.2018р.

І ми побували на Афоні


Афон, у перекладі Свята Гора, повна назва Автономна Чернеча Держава Святої Гори Афон, автономна монастирська держава в Греції, на східному виступі Халкідонського півострова — Айон-Орос — в Егейському морі, найвища точка рельєфу якої — гора Афон висотою 1 935 м над рівнем моря. Адміністративний центр

автономії — місто Кар’єс

.
Візантійський імператор Костянтин Погонат (правив в 668—685) віддав півострів Айон-Орос у виключне володіння монахів (ченців). У 8 столітті грецькі самітники (анахорети) створили на Афоні так звану чернечу республіку. Перший монастир — Монастир Велика Лавра — на Афоні заснований в 962—963 роках грецьким ченцем Афанасієм. Згодом на Афоні виникло до 20 укріплених чоловічих монастирів, і він став відігравати роль великого релігійного центру православної церкви.
Перший руський монастир — Пантелеймонів монастир — закладений на Афоні 1080 року за візантійського імператора Олексія I Комніна. Україна мала з Афоном тісні релігійно-культурні зв’язки. З України на Афоні перебували Антоній Печерський, Паїсій Величковський та Іван Вишенський. Нині Афон — релігійний, науковий і туристичний центр. Управління здійснюють представники монастирів — свята община. Найвища юрисдикція належить Константинопольському патріархату Грецької православної церкви.
У монастирях Афона зберігається приблизно 10 тисяч грецьких, слов’янських, грузинських та арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з 9 століття). Ці збірки досі мало досліджені науковцями.
Доступ жінкам на Афон заборонено. З Вікіпедії

Я, отець Олександр, священник Української Православної Церкви, давно мріяв здійснити паломництво на святу гору Афон, щоб преклонитися християнським святиням, відвідати його монастирі, зцілитися душею.

Категорія: №24 від 14.06.2018р.

МАЄМО ПРИЙМАТИ ВИВАЖЕНІ РІШЕННЯ


«Скільки людей, стільки думок» - гласить народна мудрість. І це безперечно. Дійсно, народ мудрий і треба завжди прислухатися до кожної думки. В черговий раз в тому переконуюся, прочитавши в минулому номері газети замітку Василя Сторожука «Чи буде в Теофіполі футбольний майданчик зі штучним покриттям?» Хочу відповісти, насамперед автору, а також тим, хто поділяє його думку, що ніколи я, як голова районної ради, не приймаю одноосібних рішень. Особливо, коли йдеться про питання соціально-економічного та культурного розвитку району. Усі ключові питання виносяться на розгляд депутатів або ж громадськості. Так було і при визначенні місця будівництва дитячого майданчика у Теофіполі. Було розроблено анкетування і вивчено думку батьків вихованців двох дитячих садочків у райцентрі: «Бджілонька» і «Зірочка». Звичайно, окремі вважали кращим місцем розташування – місце демонтованих веселих гірок, інші – ділянку між районною державною адміністрацією і будівлею, де розташовані відділ освіти та податкової служби. Але переважна більшість батьків, десь відсотків 90, назвали кращим місцем для спорудження дитячого майданчика територію центрального стадіону (між церквою і стадіоном). Це, звичайно, важливий аргумент, але є ще й інші. Вони озвучувалися членам ініціативної групи, але вони їх чомусь вперто не беруть до уваги. На будівництво. дитячого майданчика будуть спрямовані кошти від продажу кінотеатру та автомобілів (майна районної ради), а земельна ділянка, де були розміщені демонтовані «Веселі гірки» та «Оглядове колесо», належить селищній раді. Тож гроші із спецфонду не можуть бути направлені на це будівництво. Також є питання щодо охорони об’єкта.

Категорія: №24 від 14.06.2018р.

Чого ж доля так розпорядилася?


Про Володимира Цимбалюка зі Строків, хорошу, чесну, справедливу людину, ми писали двічі: як 21 квітня 2015 року, він, 49-річний не зовсім здоровий чоловік, був мобілізований в АТО. Не ховався, як другі, молодші та здорові, сказав, піде і все, щоб хлопців його не забрали. Бо ж Віталій та Вася спортсмени, боксери, вчилися якраз в Івано-Франківському коледжі фізичної культури. Що вони ще в житті бачили, а він Кам’янець-Подільський радгосп-технікум закінчив, строкову відслужив, скрізь раду собі давав, робив електриком в колгоспі, далі в «Україні-2001». Як було далі, ми дізналися від його дружини Світлани, героїні нашої «Лебідки». Повідала вона нам, що був її Володя на передовій лінії оборони, ремонтував військову техніку, Бог милував, повернувся 7 липня 2016 року з посвідченням учасника бойових дій. Тим часом хлопці їхні позакінчували коледж, стали працювати в Івано-Франківську, Віталій – в міській школі, Вася - в коледжі та спортивній школі. Вася далі призвався в Національну гвардію, відслужив строкову службу. Володимир же сторожував у Строковецькій школі, разом доглядали велике господарство, старалися для хлопців.

Категорія: №24 від 14.06.2018р.

Є молода зміна


Наближається День медичного працівника, справ-ді народне свято. Бо ж саме вони, медики, лікарі, медсестри, фельдшери, лаборанти стоять на варті нашого здоров’я, що є найбільшою цінністю кожної людини. То ж напередодні спілкувалися з головним лікарем Центру первинної медико-санітарної допомоги Оленою Кравчук про хід реформування первинної ланки системи охорони здоров’я, про її головні аспекти.


- Не перебільшу, - зазначила Олена Федорівна, - якщо скажу, що кадровий потенціал, його збереження є вирішальним чинником проведення медичної реформи. Я б взагалі віднесла це на перше місце. Бо саме лікар є головною фігурою у системі надання пацієнтам якісних медичних послуг. Так вийшло, що на сьогодні у двох сільських амбулаторіях загальної практики сімейної медицини, у Святецькій та Шибенській, немає сімейних лікарів, попередники вийшли на пенсію, а випускники вищих медичних закладів не горять бажанням їхати на роботу в село. Але вірю, що ця проблема розв’яжеться. От вирішується питання про будівництво у Святці нового приміщення амбулаторії з квартирою для сімейного лікаря.

Категорія: Uncategorised

На варті здоров’я


Споконвіку більше за скарби та всілякі надбання цінувалося здоров’я людини. Давня мудрість говорить: здоров’я –це ще не все, але все інше без нього нічого не варте. Саме для професії медичного працівника завжди були, є і будуть актуальними такі поняття, як доброта, гуманність благородність і професіоналізм.


17 травня в Україні відзначатиметься День медичного працівника. На сьогоднішній день Теофіпольська ЦРЛ нараховує 110 ліжок та має поліклінічне відділення з потужністю до 300 відвідувань. Наш колектив налічує 300 чоловік. Лікарня працює в цілодобовому режимі, надаючи допомогу 24 години на добу. За рік в середньому ми проліковуємо в стаціонарах більше 4,5тис. хворих, а кількість поліклінічних від-відувань перевищує 125 тис. на рік. В минулому році наші акушери –гінекологи та акушерки допомогли з’явитись на світ 216 немовлятам. Це щоденна важка, напружена робота лікарів, медичних сестер, санітарок, технічних працівників, кухарів, водіїв. Ми докладаємо усіх зусиль, свої знання, уміння, свою працю на збереження здоров’я наших пацієнтів.

Категорія: №24 від 14.06.2018р.

Ось від чого загинули бджоли


До редакції звернулися пасічники з Колісця та Ільковець, у яких 3-4 червня масово загинули бджоли. Люди стверджують, що це сталося внаслідок обробітку пестицидами крайніх меж озимого ріпаку, які цвіли, на площах Ільковецького відділку філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП». Ще бджоли загинули у пасічників з Гаврилівки, Дмитрівки, Кунчі, а також у ФГ «Кунчанський».
Нагадаємо, що у «Житті Теофіпольщини» за 26 квітня цього року було опубліковане повідомлення головного спеціаліста Дерпродспоживслужби у Хмельницькій області Марії Ярош. Там чітко було вказано, що відповідно до чинного законодавства, забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту, стимулятори росту, мінеральні добрива та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше за три доби до початку обробки попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку, бджоляр повинен до її початку вивезти в безпечне місце або забезпечити ізоляцію бджіл у вуликах на відповідний термін токсичної дії конкретного пестициду. Ще Марія Ярош наголошувала, що немає абсолютно безпечних пестицидів для бджіл, що взаємоповага між агропідприємствами та бджолярами, врахування ними інтересів одне одного – запорука отримання щедрого та якісного врожаю.

Категорія: №24 від 14.06.2018р.

Безпечне довкілля – ось що головне

 

Не втихають пристрасті в Базалії стосовно діяльності трикотажної фабрики. Рибалки, які живуть поруч, і вже 10 років зариблювали ставок, продовжують стверджувати, що весною риба здохла через те, що внаслідок аварії на очисних спорудах у ставок потрапляла неочищена стічна вода. І що її було набагато більше, ніж два мішки. І чого тепер ловиться лише карась, а де короп, товстолобик, білий амур? Адже 240 кілограмів малька запустили 25 жовтня 2016 року, про що є відповідний акт. Навряд чи в тому ставку будуть купатися діти, батьки переживають за їх здоров’я. Та й господарі, які поруч на пасовищі випасають свою худобу, у ставку її не напувають, кажуть, що солона, не хочуть її корови пити, та й неясно, чи та вода безпечна. Ще ж люди кажуть, що час від часу на селище від фабрики, адже найчастіше дме західний вітер, поширюється задушливий сморід. Просили не називати їх прізвища, казали, що ще хочуть жити. Але рано чи пізно, терпіння лопне, буде вибух, будуть дорогу перекривати. Хай буде фабрика, ніхто ж не добивається її закриття, адже понесені величезні затрати, люди мають роботу, але хай не допускають збоїв в роботі очисних споруд, адже поруч селище, довкілля має бути безпечним. Не треба ж людей душити. А на схід селища керівник підприємства не прийшов, хай би розказав людям, що роблять все по совісті, дотримуються відповідних норм, заходів безпеки.

  • Ви тут: 
  • Головна