вологість:
тиск:
вітер:
Грані життя
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Життя, сповнене тепла та любові
Топтаними дорогами і вузенькими стежечками ідуть роки. Уже пережиті щоразу спливають спогадами і теплом. За плечима у Олени Семенівни Лемішко-Мисик -90, а вона усміхнена і щаслива привітно стрічає гостей: учителів, учнів Базалійської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Ледь помітне хвилювання і спогади…
Дитинство випало на грізні голодні, холодні, воєнні роки у селі Холодець Волочиського району. Тяжка домашня праця і прагнення бути учителькою боролись у юному серденьку, а коли стала студенткою Кам’янець-Подільського учительського інституту – злетіла птицею. Не дивно, що обрала філологічний факультет. Зразкова студентка- випускниця у 1954 році приїхала у селище Базалія учителькою української мови та літератури. Її дуже любили учні. І сьогодні гріють спогади колишніх випускників, бо глибокі знання, любов і повага до дітей, вміння бути наставником, порадницею і подругою одночасно створювали молодій учительці заслужений авторитет серед батьків і жителів Базалії.
Спортарена
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Пораділа за свого онучка
Минулої суботи мала нагоду побувати на змаганнях з плавання у спортивному комплексі цукрового заводу. Адже участь у них брав мій онучок Іванко, вихованець Теофіпольської ДЮСШ відділу освіти. Піднялися ми на другий поверх цього просторого приміщення, там вже були чутні дитячі радісні вигуки, вболівання. Мене вразила абсолютна чистота, неймовірна охайність, тут все зроблено так, щоб діткам було комфортно займатися, а глядачам – вболівати.
Це були міжобласні змагання, сюди приїхали команди юних плавців з Тернополя, Хмельницького та Нетішина. Все проходило дуже чітко та організовано. Хлопчики та дівчатка старалися, як могли, особливо мене вразили дівчатка, сильні, підтягнуті і так впевнено плавали. А як я вже вболівала за свого внучка, то не можу передати словами. Стільки років виступаю на сцені, беру участь в конкурсах, фестивалях, це завжди хвилювання. Та це було щось інше, коли бачила, що він пливе, такий маленький , в одному запливі йде першим, сльози котилися з моїх очей. А коли зайняв третє місце, радості не було меж. А коли побачила, що він ще й за серденько тримається, то й моє ледве не вискочило з грудей.
Спортарена
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
2 лютого з метою популяризації плавання серед дітей, підвищення спортивної майстерності юних плавців, відбувся відкритий чемпіонат смт.Теофіполь і ДЮСШ відділу освіти серед юнаків та дівчат 2006 років народження та молодші. Змагання проводилися по 3-х вікових групах: 1 вікова група - дівчата,юнаки 2006-2007 років народження, 2 вікова група -дівчата, юнаки 2008-2009 років народження і 3 вікова група - дівчата, юнаки 2010 року народження. Участь у змаганнях взяли команди з Тернополя, Нетішина, Хмельницького, та спортсмени Теофіпольської ДЮСШ відділу освіти. Наші вихованці Мирослава Кушнір посіла I місце по двох видах (100 м комплексне плавання, 50 м вільний стиль), Ангеліна Александрова – ІІІ місце (50 м вільний стиль, 50 м кроль на спині), Владислав Захарчук –ІІ місце (50 м кроль на спині), Арсен Ковальчук – ІІІ місце (50 м брас), Іван Миронов – ІІІ місце (кроль на спині).
Спортарена
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Пам’яті Павла Худзіка
Вже кілька років поспіль року у спортивному комплексі Теофіпольського цукрового заводу проходить Всеукраїнський турнір з футзалу серед дорослих в пам’ять професійного футболіста, гравця Прем’єр-ліги Павла Худзіка. Такий турнір відбувся у січні і цього року. У ньому взяли участь вісім команд: «Арс-кераміка» м.Тернопіль, «Уругвай» м.Тернопіль, «Автодор» м.Ланівці, «Темп» м.Шепетівка, МФК «Славута», «Енергетик» Нетішин, ФК «Теофіполь» та команда «Друзі Павла Худзіка».
На турнірі були присутні брат Ігор з сім’єю, сеcтра Наталя з сім’єю, заступник голови федерації футболу Хмельницької області Микола Кузнєцов, голова федерації футболу Теофіпольщини Василь Сторожук, директор ДЮСШ відділу освіти Вадим Ништ, Олександр Мандзюк, Олександр Воловик – професійні футболісти, гравці Прем’єр-ліги, пастор християнсько-бабтистсько-євангелістської церкви Віктор Шершун, друзі, колеги. Головний суддя змагань Борис Борисевич, суддя Іван Федоришин.
Україна - понад усе!
- Категорія: №5 від 31.01.2019р.
Сила нашої держави – в єдності українських земель
З метою формування національної свідомості школярів, виховання у них почуття патріотизму та з нагоди відзначення 100-річчя Дня Соборності України в Лисогірській школі було організовано та проведено ряд виховних заходів.
День розпочався урочисто і святково. На загальношкільному виховному заході «Соборна і вільна Україна» учні розповідали вірші про Україну«Україна понад усе!», співали патріотичні пісні «Кароока Україна» (Дарина Собчук та Тетяна Сидорчук), «Сад молодий» (Ілона Шведюк та Ірена Климчук), «Моє ім’я – Україна!» (Дарина Собчук), виконували державний гімн України, вшанували пам’ять усіх Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання. Учні старших класів нашої школи підготували випуск газет “На шляху до української Незалежності”.
На уроках та виховних годинах діти висловлювали свої думки щодо здійснення мрії українського народу про Незалежну, Соборну національну державу, про майбутнє об’єднаної України, яку розбудовувати молодому поколінню патріотів своєї держави.
Україна - понад усе!
- Категорія: №5 від 31.01.2019р.
Закликаю долучатися
Вже майже п’ять років на Сході країни триває справжня кривава війна. На передовій щодня гинуть, отримують поранення бійці, страждають мирні жителі. Та хоч українська армія зміцніла, покращилося її матеріально-технічне забезпечення, кожний українець, який вважає себе патріотом, який вболіває за долю країни, за її майбутнє, зобов’язаний підтримувати наших військових. Бо ж там, на фронті, в окопах, в прифронтовій зоні вони щохвилини ризикують своїм життям. Заради нас з вами, заради нашого миру та спокою.
Волонтери Теофіпольщини продовжують виконувати свою благородну місію з підтримки наших земляків, бійців Операції Об’єднаних Сил.
На часі
- Категорія: №5 від 31.01.2019р.
Амбулаторія у селищі цукрового заводу повинна бути
У вівторок, 29 січня, завершила свою роботу тимчасова депутатська комісія районної ради. Саме вона мала напрацювати справедливе рішення щодо подальшого використання приміщення інфекційного відділення у селищі цукрового заводу.
Спочатку голова комісії Сергій Мороз представив ще кілька аркушів з підписами жителів про те, щоб в селищі був медичний заклад, щоб прості люди, передусім соціально незахищені категорії, пенсіонери, могли тут отримати якісні медичні послуги.
Головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Олена Кравчук ще раз підтвердила свою позицію: відкрити відділення Теофіпольської амбулаторії загальної практики сімейної медицини у приміщення інфекційного відділення набагато легше. А щоб відкрити амбулаторію, потрібно вносити зміни в мережу Центру, звертатися до департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, до Міністерства охорони здоров’я Третє пришестя, швидко це не зробиться.
Грані життя
- Категорія: №5 від 31.01.2019р.
ЯКЩО ЕНТУЗІАЗМ – ТО СПРАВЖНІЙ!
Насамперед, дозволю собі пояснити читачеві, що ентузіазм, на мою думку, може бути двох видів – справжній, діловий, із втіленням певного задуму в життя. Є й інший вид. Це той, коли людина з уявним ентузіазмом про щось розповідає, запевняє, переконує, планує навіть шляхи перетворення своєї задумки в дійсність, але… На цьому й завершує свій уявний ентузіазм. Мовляв, прокукурікано, а там – хоч не світай. А ви ж, довірливці, рукоплещіть мені, вихваляйте мене. Як воно не прикро, але таких випадків у нашому житті-бутті є чимало. Зрозуміло, якщо ми відчуваємо ентузіазм справжній, то хочемо стати у пригоді такій людині, допомогти.
Яскравим прикладом таких життєвих вчинків може слугувати нам нині сущим колишній представник Президента України в Теофіпольському районі, згодом – голова райдержадміністрації, а пізніше – голова районної ради Василь Шуляк. На жаль, Василь Корнійович уже кілька років тому раптово відійшов у потойбічні світи. 8 лютого цього року йому виповнилося б лишень 67 років від дня народження. Та що вдієш… Вона, людська доля, непередбачувана.
Так ось, ближче до справи. 1995 року, коли я був акредитованим власним кореспондентом Білогірського телебачення у Теофіпольському районі (Білогір’я транслювало свої передачі і на наш край), доводилось неодноразово по службі зустрічатися з Василем Шуляком.
Сторінка 162 із 193