20 років віддав

розбудові

Православної

Церкви України

14 жовтня, день, коли свята церква вшановує Покрову Пресвятої Богородиці, особливий для Теофіполя. Це день храмового празника. То ж у храмі Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України піднесено пройшла урочиста божественна літургія, яку відслужив благочинний району, митрофорний протоієрей отець Василь Крисак. А ще якраз цього великого православного свята минало 20 років, як він став священником. То ж привітати його прийшов голова районної ради Андрій Петринюк, промовив слова щирої вдячності, вручив грамоту. Адже саме завдяки отцю Василю, завдяки його одержимості, наполегливості, цілеспрямованості у Теофіполі виріс красень-храм, а тепер вже цілий духовний комплекс. Саме завдяки отцю Василю на Теофіпольщині утверджувалася, розбудовувалася Українська Православна Церква Київського Патріархату, а тепер розбудовується Православна Церква України.

Від імені парафіян отця Василя, духовного наставника вірян привітала Надія Штанькевич, проказала палкі вітання, побажала йому міцного здоров’я, сили духу, Божого благословіння на його праведному

шляху.
А після завершення божественної літургії отець Василь надворі провів службу із чином освячення новозбудованої водосвятної каплиці. Освятив три запашних п’ятикілограмових короваїв, виголосив промову. Висловив велику вдячність всім, хто робив пожертви на побудову каплиці, хто більше, хто менше, та від душі. Хто долучився до благоустрою, до того, що з’явилися фігури пророка Мойсея, ангелів, з’явилися священні скрижалі.
Народився отець Василь Крисак на Тернопільщині, у селі Шупарка Борщівського району. Закінчив Тернопільську духовну семінарію, і якраз на Покрову, 20 років, тому митрополит Хмельницький та Кам’янець-Подільський Антоній благословив його на службу, рукоположив у сан священника. Дав йому настанову – збудувати український хра

м.
- Коли 15 років тому я став служити в Теофіполі, дав собі завіт – виконати настанову митрополита, збудувати український храм. Сказати, що було спочатку непросто, - пригадував, - це нічого не сказати. Треба було познайомитися з керівниками, а більшість з них були прихильниками Московського патріархату. Першим, хто мене підтримав, був світлої пам’яті Василь Корнійович Шуляк, тодішній голова районної ради. А далі, з його легкої руки, потужну підтримку надав знаний аграрій, Герой України Василь Андрійович Петринюк. Постійно допомагали підприємці, просто небайдужі прості жителі селища, всіх перелічити неможливо. Це були дуже нелегкі часи, адже серед вірян селища стався розкол, бувало таке, що сварилися в одній хаті. То ж я до останнього подиху буду вдячний тим людям, які тоді почули мій поклик, відгукнулися, повірили мені, що у Теофіполі постане храм, де звучатиме молитва рідною українською мовою, молитва за наш великий український народ.
Не приховував отець Василь великої радості, що утворилася Помісна Православна Церква України, що отримала вона Томос про автокефалію, що розпочався процес її визнання вселенськими церквами. Ще ж має гарячу віру, що прихожани церков Московського патріархату у нашому районі невдовзі приймуть мудре рішення – увійти в лоно Православної Церкви України. Бо ж є Незалежна єдина Україна, є єдина Помісна Православна Церква України.
Має отець на душі ще одну велику радість: єдиний син Андрійко, який вже багато років був послушником, цього року вступив до Тернопільського Національного Педагогічного Університету на історичний факультет, а заочно –до Львівської Богословської Академії. То ж як і батько, стане магістром богослів’я, продовжить його шлях. Шлях служіння Богові, шлях утвердження Православної Церкви України.
Галина Тебенько