Погода

Люди не поступляться


Така позиція жителів Волиця-Польової, в яких хочуть забрати останнє пасовище. Бо де їм випасати своїх корів-годувальниць? Таке казали розгнівані та обурені зухвальством Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області люди у четвер, 13 червня, у день об’їзду Волиця-Полівської громади прийшли у сільську раду. Та чи не замішаний в цій оборудці хтось з попередніх сільських голів? Як могли без згоди сільської ради змінити призначення цієї земельної ділянки – з сіножатей на сільськогосподарське призначення? А Ігор Голуб нібито й не винен, купив в атошників землю під ведення особистого селянського господарства. Хоч міг би поцікавитися, що то за земля, чи не буде якогось скандалу. Та й виглядає все це дуже дивно, от всі ці атошники звернулися до нього, щоб продати отримані земельні ділянки. Тут щось нечисто. А от сільські учасники АТО Петро Возний та Ігор Денисюк до цього часу землі не отримали.

На святу Трійцю, у день села


З давнього часу в Колісці, на другий день зелених свят, відзначається храмовий празник. Звідусіль з’їзджаються до свого рідного куточка люди, адже тут народилися, виросли, відчули справжню материнську ласку та турботу, надійне батьківське плече.
То ж три роки тому місцеві активісти, палкі патріоти отчої землі започаткували проведення на Трійцю дня села. Це стало справжнім народним гулянням, яке з кожним роком набирає обертів, збирає все більше гостей, участь в ньому беруть нові місцеві таланти, до заходу долучаються підприємці та інвестори. Бо ж на цього-річне свято навіть була облаштована сцена з освітленням.
То ж у неділю, у вечірню пору, в центрі села, зібрались місцеві жителі від старого до малого, гості, люди з навколишніх сіл.

Побували на території


Лідихівської, Волицької, Волиця-Полівської та


Олійницької сільських рад

 

Минулого тижня продовжувалися об’їзди сільських рад. Без сумніву, це мало позитивні наслідки, бо ж і голова районної ради Андрій Петринюк, і керівники структурних підрозділів виконавчої влади не лише оглядали заклади соціальної сфери, але й перейнялися проблемами, сприяли їх вирішенню. У четвер, 13 червня, об’їхали чотири сільські ради – Лідихівську, Волицьку, Волиця-Полівську та Олійницьку.
У Лідихівській сільській раді разом з сільським головою Лідією Поліщук спочатку оглянули дитячий садочок. Тут затишно, створені комфортні умови для навчання та виховання дошкільнят, все для цого роблять працівники на чолі із завідувачем Валентиною Германюк. От якби, нарешті, був у них ноотбук та принтер, без комп’ютерної техніки тепер вже ніяк. Два роки зверталися до кого тільки можна, але поки що даремно. А сільська рада допомагає постійно, виділяє кошти на косметичний ремонт. Коштів, звісно, не вистачає, бо ж чотири села, в кожному є заклади соціальної сфери, всіх треба підтримувати. Ще ж якраз при нагоді начальник відділу освіти Майя Мельник зауважила, що ще досі сільська рада не виділила субвенції у сумі 8 400 гривень на ремонт шкільного автобуса, який підвозить дітей до Строковецької ЗОШ І-ІІ ступенів та Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2.

Невпинно творить добро


Так, саме добро люди споконвічно вважають найціннішим скарбом. Воно, як сонечко, зігріває,тішить і радуєнас. Тільки доброта і милосердя роблять нас справжніми людьми. Треба бути добрим і чуйним до всіх, хто тебе оточує, допомагати тим, хто потребує твоєї уваги. Якщо будеш сам творити добро – воно тобі й вернеться, і чим більше ти зробиш людям добра, тим багатшим станеш. Отже, поспішайте робити добро!

Дбаємо про місця спочинку наших рідних


Шанувати померлих, які були нам дорогими за життя - це святий обов’язок нас, живих, але це не тільки пригощати знайомих та сусідів цукерками і печивом або поминальними обідами у пам’ятні дати, а значно важливіше не забувати дорогу до місця останнього спочинку своїх рідних та близьких, аби їхні могили не перетворювалися на пагорби, порослі бур’яном, і прибирання могил здійснювати не тільки перед Великоднем чи Провідною неділею, а й повсякчас. Адже рівень культури населеного пункту завжди судять з огляду та стану місцевих кладовищ, тому наша сільська рада цьому приділяє велику увагу, щоб постійно сільські кладовища, а в нас їх три (одне недіюче) знаходилися завжди в належному та охайному стані.