Обіцянку дідові Семену дотримає
У день Перемоги Віктор Гордіков з Михнівки завжди навідував свого дідуся по матері Семена Васильовича Шклярука. Вітав, знаходив для нього щирі слова, підтримував, як міг. Тепер цього дня приходить на його могилу, бо ж уже чотири роки, як відійшов старий солдат, ветеран, учасник бойових дій, інвалід війни за межу вічності.
- Я зберігаю, - каже Віктор, - всі його нагороди, газети, де про нього писалося. Адже дід Семен пройшов всю війну, тричі був поранений, мав контузію, сім разів горів у танку. Скільки випало на його долю! Обороняв Москву, воював під Оршею та Вітебськом, визволяв Білорусію, Литву, Східну Прусію. А скільки в нього бойових нагород, не ювілейних, а справжніх – медалі «За отвагу», «За оборону Москвы», «За взятие Кенисберга», орден Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, орден Слави ІІІ ступеня. Після того, як я у лютому 2015 року був мобілізований, як 9 місяців був на передовій, в оперативній бойовій прикордонній комендатурі «Львів-1», як чергував на блокпостах, я став глибше розуміти, що значить бути бійцем, захищати свою Батьківщину, яке це страхіття – війна.
То ж про діда Семена завжди буду пам’ятати, бо ж прожив він дуже тяжке життя, наробився, пережив багато горя, кривди та несправедливості.Роками мріяв він, що, як інвалід війни, отримає автомобіль. Не дочекався, в усі часи простій людині було важко добитися правди. То ж ніколи не зганьблю його чесного імені, ніколи його не підведу, буду завжди давати собі раду. Таку дав собі обіцянку.
І її Віктор Гордіков, внук ветерана, учасник бойових дій, учасник АТО усім серцем прагне дотримати. Зареєструвався приватним підприємцем, взяв у ФГ «Михнівка» в оренду млин, закупив обладнання, став переробляти зерно на борошно вищого та першого сорту. Назвав справу «Лінія якості», адже саме якість продукції є ключовою при утвердженні на ринку. Та на цьому не зупинився. Вирішив освоїти ще одну справу – випікати хліб. Взяв в оренду пекарню на комбікормовому заводі філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП», реставрував пекарське обладнання, проводить пуско-налагоджувальні роботи, отримує сертифікати на продукти, з яких буде випікати свій хліб.
- Хоч за освітою я агроном, - продовжує, - довелося мені три роки працювати в ТОВ ВКП «Авантаж», під керівництвом мудрого господаря Василя Корнійовича Шуляка. Пройшов я у нього добру школу, був головним технологом по переробці зерна, вивчив теорію борошномельної галузі, розібрався з обладнанням зернопереробного комплексу. Пригодилися мені всі ці знання, коли перейшов на іншу роботу, став начальником лабораторії з контролю виробництва на комбікормовому заводі. Хочу сказати, що на моїй трудовій дорозі, а мені зараз 32 роки, зустрічалися мені хороші, доброзичливі люди. Бо ж підтримали мене і голова ФГ «Михнівка» Юрій Федіков, і директор філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Володимир Прокопчук, і директор КП «Теофіпольлісвод» Володимир Богач, і приватний підприємець з Волиця-Польової Юрій Ангелюк. Може тому, що відчули в мені велике бажання працювати, досягнути чогось у житті.
Хочеться вірити, що все у Віктора вийде. Адже, крім пшеничного хліба, збирається випікати і житній, планує запустити макаронну лінію. Звісно, буде створювати робочі місця, працювати прозоро,бо ж треба розбудовувати українську економіку. Україна ж для нього, мир та спокій на рідній землі – понад усе! То ж твердо переконаний, свою обіцянку дідові Семену, ветерану Другої світової війни, неодмінно дотримає.
Галина Тебенько
