Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №2 від 10.01.2019р.
Перегляди: 616

А вибір, все ж таки, за нами


У більшості громадян України можливості сховатися від реальності немає. І тому ми приречені дивитись на те, як катастрофічно змінюються наші вулиці, села, міста та країна.
Замість заводів, фабрик, підприємств, художніх шкіл, книжних крамниць, бібліотек Україну окуповують «національні лотареї», стриптиз-бари, наливайки та магазини секонд-хенду.
До речі, за стастикою асоціації «Укрлегпром», ми зайняли вже «призове» 3 (третє) місце в обсязі імпорту вживаного одягу «з Європи». За ознакою такої європейскості поступаємось у світі лише Пакистану та Малайзії.
«Ріст ВВП» кажете? «Макростабілізація»? Голова Комітету економістів України Андрій Новак заявив: «Щоб вирішити проблеми реальних секторів економіки (промисловості, аграрного сектору, сектору послуг) треба здійснити кроки безпосередньо в цих секторах, стимулюючи виробничі цикли в своїй державі в кожному з цих секторів. Для цього треба стимулювати розміщення виробництва саме на території України. Стратегічна мета будь-якої держави – це максимальне виробництво власних товарів і послуг та мінімальний імпорт чужих товарів і послуг».
А що ж робиться в нашій країні? Ви помітили, як завзято останні роки українська держава вичавлює з території України працездатне населення, серед якого майже половина – молодь? Можливо, саме тому молоді люди, які залишаються проживати на батьківщині, не демонструють великих поривів у мистецтві, науці, спорті – натомість ставлять рекорди у масштабах залежності від алкоголю, наркотиків та тютюну.

Деталі
Категорія: №2 від 10.01.2019р.
Перегляди: 682

Мелодії звуків мідних


Ця музика – з найтонших почуттів.
Від шелеху трави до буйства грому,
Вона – і біль, і гнів душі, і спів,
Вона – пориви і солодка втома.
Так ніжно і тепло складає гімн духовому оркестру, який дарує людині «одвагу орлину», відомий український поет Віталій Колодій. Без перебільшення можна відзначити, що жоден з музичних жанрів, мабуть, не здатен таким єдиним колективом так урочисто і святково забезпечити виконання музичних творів і створити слухачам незабутнє світле враження, велике творче задоволення та душевну радість. Ця любов і захоплення адресуються відомому і знаному колективу в районі – народному аматорському духовому оркестру Турівського сільського будинку культури.
Цей колектив був заснований у 1970 році. Перший його керівник – Петро Пелих. Це був музикант-самоучка, людина, сповнена справжнього ентузіазму. Трудолюбивий, вимогливий і, водночас, добрий, завжди із щирою усмішкою. Музичні інструменти були старі, в основному особисті. Та музика у виконанні оркестру звучала піднесено, швидко завоювала велику любов і повагу односельців на урочистостях села, танцях в клубі, весіллях та взагалі на всіх сільських святах та забавах.
Авторитет і славу духової музики створили її фундатори, ті, що стояли біля витоків зародження оркестру: Петро Пелих, Іван Гуменюк, Микола Денисюк, Андрій Мазур, Анатолій Пасічник.
У 1973 році, коли головою господарства став Петро Пожалюк, був закуплений комплект інструментів духового оркестру. У цьому ж році керівником колективу став Михайло Васерман – талановитий, освічений музикант.
Саме тоді нотну грамоту почали опановувати навіть ті, хто вже давно покинув шкільну парту.
З 1980 року і по цей день оркестр очолює талановитий маестро, педагог і музикант Володимир Гуменюк.

Деталі
Категорія: №2 від 10.01.2019р.
Перегляди: 694

Завдячуємо благодійникам та реформуємося


На початку нового 2019 року хочу повідомити громаду району про те, що завдяки небайдужим людям матеріально-технічна база центральної районної лікарні покращується, а, отже, покращується якість медичних послуг. От напередодні новорічних свят в хірургічному відділенні з’явився діатермокоагулятор, це апарат, який використовується в хірургічному та лор-відділеннях, в акушерстві та гінекології, при операціях, де можливі великі крововтрати. Якраз за допомогою такого апарату можна зупинити кровотечу. В хірургії було таке обладнання, та воно вже дуже застаріле. Тепер користуємося новим діатермокоагулятором, при проведенні операції з видалення жовчного міхура завідуючий хірургічним відділенням Сергій Мороз вже його застосовував. А сталося це завдяки одному з наших великих благодійників лікарні, голові ФГ «Кунчанський» Володимиру Пицюку. Бо ж проплатив за це вкрай необхідне обладнання 44.980 гривень. Ми щиро йому дякуємо, це допоможе рятувати людей.
Звісно, нам дуже потрібне і інше обладнання, як апарат Кротова для баклабораторії, адже потрібно пос-тійно робити посів повітря в наших відділеннях. А також вкрай необхідні хоч би два апарати штучної вентиляції легень для реанімаційного відділення. Наша районна лікарня є єдиною в області, де немає лапароскопічної стійки, яка використовується в хірургії, акушерстві та гінекології. Якщо кілька років тому вона коштувала 250 тисяч гривень, то тепер її вартість зросла до 1 мільйона гривень. Треба переносний апарат УЗД, той, що був, просто відпрацював свій ресурс. Вийшов з ладу і ехоенцилограф, який необхідний в неврологічному відділенні. Також потрібно нове оснащення для харчоблоку – плита, духовки.

Деталі
Категорія: №2 від 10.01.2019р.
Перегляди: 739

Почуйте і зробіть висновки!


«Говорила-балакала, тоді сіла й заплакала» - ця давня народна приказка про те, чим живе наша медицина сьогодні в селі. 2018 рік – це рік втілення в життя медичної реформи, чергової. То була «оптимізація», тоді «реорганізація», а тепер «реформація». Люди добрі (депутати)! Ви, шановні, приймаєте закони, рішення. Але у мене таке враження, що живете далеко за межами України. Реформа, мо-же, вона й хороша, але не для українського села. Для міста, може, вона й підходить. «Коваль коня кує, а жаба ногу підставляє» - це теж українська народна приказка. А що народне - то прямо в ціль. Не можна рівняти рівень життя Австрії, Канади із життям селян в Україні: дороги - ніякі, їх немає. Я був на полігоні у Рівненському навчальному центрі, (скор.РУЦ) у 1983 році, то там для танків Т-72 і БМП кращі дороги, ніж у нас до віддалених сіл Базалія-Ординці, Базалія – Михиринці. Там не можна проїхати навіть возом. Автобусного зв’язку із вказаних сіл до Базалії немає. У Базалійській амбулаторії ще працює фізкабінет (УВЧ, електрофорез, ультразвук, інгаляції «солюкс», кварц, «КУФ», масаж). «Дякуючи» реформі, у нас забрали лабораторію, тоді, як ми обслуговуємо 11 сіл нашого району та 3 сіл Волочиського району. Але є у нас аналізатор сечі та глюкометри. У перспективі ще й буде аналізатор крові (він коштує біля 70000грн). Може, знайдемо якихось спонсорів.
Шановні жителі сіл Базалійської АЗПСМ - Ординці,Лютарівка,Василівка, Борщівка, Малі Жеребки, Михиринці, Червона Случ, Новоіванівка, Єлізаветпіль, Гальчинці! Заключайте декларації із лікарями Базалійської амбулаторії. Чому?

Деталі
Категорія: №2 від 10.01.2019р.
Перегляди: 683

Коли лебідь, щука та рак…


У вівторок, 8 січня, голова районної ради Андрій Петринюк, аби обговорити кілька важливих питань, ініціював проведення зустрічі з головами сільських та селищних рад. Відбулася зустріч на території центральної районної лікарні, бо одним з питань було облаштування приміщення для відділення гемодіалізу.
Та спочатку учасники зустрічі бурхливо дискутували з приводу створення об’єднаної територіальної громади. Бо ж у минулому 2018 році була спроба створити Теофіпольську ОТГ з центром у Теофіполі, та до зриву цього процесу доклали рук «За конкретні справи». Натомість утворилася Новоставецька ОТГ з двох сільських рад – Новоставецької та Човгузівської. То що далі – чи можна утворити Теофіпольську ОТГ у 2019 році, чи все відбудеться «зверху» у 2020 згідно Перспективного плану?
Андрій Петринюк повідомив позицію Хмельницького Центру місцевого самоврядування: якщо до 10 лютого 2019 року представити весь пакет документів, то вибори будуть можливі у квітні-травні. Тобто, запропонував розпочати процес створення Теофіпольської ОТГ спочатку та створити цю громаду в межах району, бо більше можливості внести зміни до Перспективного плану не буде.
Справедливі зауваження висловив Гаврилівський сільський голова Василь Гандовський: знову не повторювати помилок, адже спільної думки немає. Ні у 2015, ні у 2018 порозуміння не було досягнуте. А мала цим займатися райдержадміністрація, районна рада, якщо всім об’єднуватися, то всім. Але ж Олійники вичікують, Гальчинці вичікують, Святець та Поляхова не поспішають. Та й не від сільських рад все залежить, основну скрипку мала зіграти Теофіпольська селищна рада, ще невідомо, чи прийняла вона б остаточне рішення. А до людей знову тяжко йти, вже ніхто не вірить.
Підтримав колегу і Кунчанський сільський голова Олексій Козачук. Чого ж не об’єдналися, в Новоставцях вийшло, а в нас чого не вийшло? Звісно, треба решті громад в межах району об’єднатися в одну громаду. Та виходить, що в районі керує не районна влада, а потужні господарники. Ясно, що для них ключовим є вирішення земельних питань, хай би господарювали прозоро, бо всім відомо, що платять заробітну плату в конвертах, а від цього страждають люди, соціальні стандарти не дотримуються.
Свої думки висловили і інші сільські голови. В Святці люди хочуть свою громаду, а в Олійниках за 2019 та 2020 роки можна ще щось зробити, бо далі їм навряд що світить. То ж зійшлися на тому, що до 10 лютого провести громадські слухання, сходи сіл, сесії ніхто не встигне, та й що казати людям, розрахунків же немає. Та, головне, єдності так і немає. Одним словом, як у тій байці – лебідь, щука та рак