“Кожна школа славиться не числом, а славою своїх учнів !” За 90 років у Теофіпольській середній школі навчалося тисячі талановитих школярів, як і в інших освітніх закладах нашої України. Напередодні ювілею школи пропонуємо жителям нашої громади познайомитися із дослідженнями наших учнів.
Володимир Міщишин, випускник 2023 року, сьогодні навчається у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова; а в шкільній Малій Академії працював над темою з історії України: “Єврейська спільнота на Теофіпольщині”.
Згідно з переписом населення в російській імперії у 1897 році у містечку Теофіполь, на той час Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, проживало близько 67% євреїв, майже 25% поляків, решта – українці. Цікаво знати як розвивалося єврейське торгове містечко понад 100 років тому і чому зараз так мало представників цього етносу в нашому краї. Дослідження Володимира Міщишина базуються на аналізі великої джерельної бази, а також із великого спадку нашого відомого краєзнавця Стасюка Івана Архиповича.
Вступ.
Так склалося, що поза увагою дослідників залишається доля єврейського населення нашого містечка , яке найбільше постраждало в роки Другої Світової війни.
Виявляється, що на початку ХХ ст. євреї складали майже 67% населення нашого містечка, а в січні 1942 року, поблизу Теофіполя було розстріляно близько 1500 представників цього етносу ( чоловіків, жінок, дітей). Місце страти сьогодні майже забуте, потребує більшої уваги.
Проте, нині родичі загиблих, які живуть на різних континентах, потребують інформації про предків; але це потрібно усім нам, щоб в майбутньому не повторювалися такі трагедії. Нам потрібно знати правду про трагедію єврейського населення на Теофіпольщині (у містечках Теофіполі та Базалії).
У періодичних виданнях початку ХХ ст. Теофіполь називали торговим єврейським містечком. Варто нам краще знати про внесок євреїв у господарство і культуру нашого краю та у розвиток освіти.
Памʼять – найвища категорія вічності, а памʼять про конкретних людей – це перший крок до вдячності й дарування безсмертя тим поколінням, що випробовували на собі всі тяги земні і дали науку, як жити потрібно, і чого робити не слід. Розділ 1. Загальні відомості про євреїв та їхнє розселення на території України.
1.1 Історія походження євреїв
Євреї – загальна етнічна назва народів, які до перших століть нової ери жили на території Близького Сходу. Сучасні дослідження підтверджують думку, що ці народи переселилися із півострова Індостан до Межиріччя.
Походить сучасний єврейський народ від Аврама і його родини,які близько 1990 року до нашої ери покинули рідне місто Ур в Месопотамії, перейшли річку Євфрат і почали пошуки нових земель. У 1050 році до нашої ери було утворено єврейське царство пророком Самуїлом і першим ізраїльським царем Саулом (Шаулем). Єврейський народ після патріарха Якова почали називати “Народ Ізраїля”, “Сини Ізраїля” або “ізраїльтяни”. Ця назва відома ще із ХІІІ ст. до н.е. ( із напису на стелі в Давньому Єгипті). Назва означає “Хто має владу над силами” (управляти, бути сильним, мати владу, дану зверху). Ізраїльсько-Іудейське царство проіснувало до 930 року до н.е У 63 рік до нашої ери Рим завойовує Палестину, де євреїв жило найбільше; і євреї розселилися по усій Римській імперії та сусідніх країнах Європи, Азії та Африки.
1.2. Європейське єврейство
Існує дві гіпотези походження європейських євреїв: рейнська та хозарська (самі євреї віддають перевагу першій).
Рейнська гіпотеза– через мусульманське завоювання, яке сталося в 7 ст., євреї покидають Святу землю ( біблійною мовою “земля Ізраїльська”) і поселяються в Рейнському регіоні. Згодом, на початку 15 ст. приблизно 50 тисяч юдеїв вирушили на схід, де змогли зберігти ендогамію (отримання нащадків внаслідок шлюбів між близькими генетично чи соціально індивідами) і, попри війни, переслідування, економічні труднощі і стихійні лиха, у ХХ столітті досягли чисельності 8 млн. осіб.
Хозарська гіпотеза стверджує, що євреї походять від хозарів – конгломерату тюркських та іранських племен з субстратом месопотамських і греко-римських євреїв. Вони створили державу Хозарський Каганат на сучасних територіях : півдня росії, сходу України і півночі Грузії і навернулися в юдаїзм у 7-9 ст. У літописах є відомості, що в Х ст. євреї пересилилися в руські міста і в Київ із Хозарського Каганату.
Із Європи євреї почали переселятися масово на територію сучасної України із 15 ст., особливо із Польщі. Після розгрому хозарів русами в Х ст. й остаточного зникнення Хозарії у 13 ст. деякі групи юдео-хозар втекли до Східної Європи.
Європейські євреї можуть вважати своєю батьківщиною територію, розташовану в прикаспійському Дагестані. Про це свідчить їхній звʼязок з сучасними кавказцями. Це обґрунтовує сучасний аналіз, проведений під керівництвом Ерана Ельхаїка з університету Джона Хопкінса (США), який показує, що єврейський геном являє собою мозаїку з кавказького, європейського і семітського матеріалу. Зясувалося, що головну роль в геномі європейських євреїв відіграє матеріал кавказького і європейського (особливо південноєвропейського) походження, хоча помітний і близькосхідний внесок.
(Далі буде)
Володимир Міщишин, випускник Теофіпольського ліцею № 1
