Вчора, 8 листопада, у день архистратига Михаїла в селі Волиця відбулася важлива подія в духовному житті релігійної громади села. Єпископ Хмельницький та Кам’янець-Подільський Православної Церкви України владика Павло освятив Святомихайлівський храм та очолив урочисту літургію, в якій взяли участь ще 13 священників.
Відрадно, що храм у Волиці названий на честь архистратига, або ж архангела Михаїла, який є главою чи то предстоятелем «Небесного воїнства», воїнства ангелів, що їхнє завдання – захищати добро. Так само і наше військо нині робить добру справу – боронить Україну від зовнішнього ворога..
Отож, що передувало цій події. У червні цього року релігійна громада села Волиця прийняла рішення про перехід до Православної Церкви України. Прихильники московського патріархату та священник винесли з храму частину церковного начиння та ікони. Та люди вирішили, що до того часу, коли будуть готові документи, тобто коли буде зареєстрований новий статут, все закуплять за свої кошти. Підтримав їх в цьому директор СТОВ «Волиця» Василь Кравчук. І не лише в цьому, а й організував ремонтні роботи всередині приміщення храму. Майстри зашпаклювали щілини у стелі та стінах, пофарбували білою фарбою. А весною храм планують розписати.
Хмельницька єпархія Православної церкви України прислала у село нового настоятеля церкви – отця Андріяна Яворівського. Йому 23 роки, він родом з села Волиця Стрийського району Львівської області. Шість років він вчився у семінарії, рік працював дяком. Приїхав з матушкою Іванною, їй 22 роки. Поселилися вони у готелі «Старий друже», працівники господарства завершують ремонт у хаті, де вони будуть жити. Встановили тут новий твердопаливний котел, допоможуть і з меблями. Бо ж треба підтримати цих молодят, ще ж нічого не нажили.
Молодий священник вже проводив молебінь біля храму у Дмитрівську батьківську суботу. Поприносили люди панахиди за померлими, пожертви. Та нічого собі не забрав. Частину віддав двом багатодітним сім’ям, решту приніс у школу для відправки нашим бійцям-землякам. А фрукти також приніс до школи, бо тут є сушарка. Отож, здивував людей своєю скромністю та милосердям. Але таким і личить бути священнику.
Цього дня Святомихайлівський храм був переповнений. Були люди не лише з Волиці, а й з Поляхової та Волиця-Польової. Перше богослужіння було незабутнім, божественно співав церковний хор храму Покрови Пресвятої Богородиці з Теофіполя.
– Ми молимо Бога, щоб Він зберігав цей храм, який став іще однією святинею в складі нашої Церкви, непохитним до кінця віку. Ми покликані творити добро, маючи багато прикладів, які подає нам Церква Христова. Зокрема, архангела Михаїла, храм на честь якого ми сьогодні освятили, – який є предстоятелем Небесного війська ангелів, є взірцем віри, смирення і творення добрих справ, справ милосердя. Тому він повинен надихати нас творити добро, – сказав владика Павло на проповіді.
Під час богослужіння лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ та за спокій душ усіх полеглих оборонців Батьківщини і мирних жителів. Також владика возніс особливу молитву до Господа в час, коли Батьківщина в небезпеці.
Після завершення служби владика вручив Василю Кравчуку високу церковну нагороду. Василь Петрович подякував, і в цей час до храму зайшла його мама Лідія Сергіївна Романюк. Сказала, що не може не привітати свого сина з такою нагородою. Було дуже зворушливо, всі плакали.
А далі школярі Волицької гімназії привітали отця Андріяна, пробажали йому Божої благодаті та Соломонової мудрості, вручили квіти. Діти разом з жіночим гуртом заспівали священникові вітальну пісню, підготувала це педагог-організатор гімназії Тетяна Ящук. Священники підхопили цю пісню, всі плакали, плакали і батьки отця Андріяна, які вмисне приїхали з Львівщини.
Тетяна Ящук від імені жителів села подякувала Василю Петровичу, без нього нічого б не було. Подякувала і благочинному Теофіпольського округу ПЦУ митрофорному протоієрею отцю Василю Крисаку, адже вів релігійну громаду села до цього урочистого моменту.
Отож, те, про що мріяли, чого прагнули патріоти Волиці, звершилося. Цього дня гостинно відкрив свої двері Святомихайлівський храм Православної Церкви України, щоб укріплювати дух вірян, наставляли на шлях добра та справедливості, щоб разом наближати перемогу.
А. Джус
