Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №14 від 6.04.2023 року
Перегляди: 828

Хто він? Важко впізнати воїна, який несе приспущений наш синьо-жовтий стяг, проводжаючи в останню земну дорогу загиблого святчанина Ярослава Вовка.


Так це ж Григорій Левчук, який сім років тому, зустрівши нас з Іваном Васильовичем сказав, що завтра йде в АТО. Пройшло сім років від тієї зустрічі. Для когось це – мить, а для когось це відстань у ціле життя.


Навіть важко повірити, що стільки може витримати людина, її психіка. Сім років на передовій. Суцільні бої, суцільні ризики, бомбардування, ракетні обстріли, втрати побратимів, з якими тільки що ділив окраєць хліба, окопний пайок. Найважче втрачати людей. До цього не можна звикнути ніколи.


Чотири рази Григорія вважали вже двохсотим після важких контузій, але при Божій помочі вижив, усе пережив, і вісім раз лікувався у шпиталях.

Деталі
Категорія: №14 від 6.04.2023 року
Перегляди: 230

Симпатизую польській мові.
Гольфстрім у душу приплива,
Як тільки чую при розмові
Інакше мовлені слова.

Прикмети їх слов’янські, древні,
З країн ЄеС, материка
Такі люб’язні і душевні,
Приймаються без словника.

Деталі
Категорія: №14 від 6.04.2023 року
Перегляди: 264

Про це повідомили в Хмельницькій обласній раді, передає Інше ТВ.
У пленарному засіданні взяли участь 47 депутатів, перший заступник начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін, єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський, архієрей Православної церкви України владика Павло, заступники голови обласної державної адміністрації, керівництво силових структур області, структурних підрозділів облдержадміністрації, представники територіальних управлінь центральних органів влади, місцевих мас-медіа.

Деталі
Категорія: №14 від 6.04.2023 року
Перегляди: 291

Страшна війна робить свою чорну справу. Вона забирає кращих українців, які боронять рідну землю від рашистів, від загарбників та вбивць. Вона забирає кращих чоловіків, які трудилися, давали собі раду, не лінувалися, господарювали, щось планували, надіялися на краще життя. Як от Микола Васильович Ментух, якому 29 травня мало виповнитися лише 51 рік.


Та прийшла московитська орда, яка знищує Україну, українців, все українське, вбиває, руйнує, грабує. Прийшла і перекреслила його життя.

 

Народився та виріс Микола у Воронівцях у багатодітній родині, змалку був привчений до сільської праці. Закінчив Воронівецьку восьмирічну та Святецьку середню школи. Відслужив армію, одружився, став жити у першій Мар’янівці. Трудився на молочно-товарній фермі підвозчиком кормів, дуже любив коней, певний час тримав коней і вдома. Був хорошим господарем, доглядав корови, свині. А як інакше, щоб щось мати, в селі треба тяжко працювати. З дружиною Галиною Петрівною, вчителькою початкових класів колишньої Мар’янівської ЗОШ І-ІІ ступенів, а тепер педагогом-організатором Воронівецького ліцею, виростили доньку Наташу, дочекалися зятя, тішилися внучкою Поліною.