Те, що Україна переможе, звільнить українську землю від російських окупантів – немає сумніву. Бо героїчно протистоять страшному ворогу наші доблесні Збройні Сили України, весь цивілізований світ - США, країни Європейського Союзу, НАТО – підтримують нашу країну у цій боротьбі. Тисячі свідомих українців стали організовано займатися волонтерством, до цього долучилися сотні тисяч простих людей. А ще чи не щодня у засобах масової інформації, в соціальних мережах з'являється інформація про те, як підтримують Збройні Сили України діти, школярі, навіть дошкільнята. Є такі прекрасні приклади і в нашій громаді.
От нещодавно волонтер з Теофіполя Наталія Томчук, яка створила свій телеграм-канал і таким чином організовує збір коштів для адресної підтримки українських бійців, жителів Теофіпольської громади, повідомила нам про таке. Вже двічі до неї завітали діти з Кунчі, які робили та продавали різні дрібнички з бісеру. Перший раз вони зібрали 1400 гривень, а другий вже 2230 гривень. Ці кошти вони принесли, аби спрямувати їх на конкретну допомогу нашим військовим, закупити щось таке, що воно їм дуже потрібне, з чим вони швидше розіб'ють страшного ворога.
- Я була дуже зворушена, - розказує Наталія Іванівна, - що ці дітки , в тому числі двоє дівчаток-переселенців, так самі організувалися, купували нитки та бісер, плели з них браслети, кільця і продавали їх за символічну ціну. Дуже дякую їм всім, дякую їх батькам, дякую тим небайдужим людям, які зупинялися, купували, або просто давали якісь гроші. Першу суму, 1400 гривень, ми долучили до суми, потрібної для закупівлі рації, дуже необхідної для постійного зв'язку в одному з бойових підрозділів, звідки мені надійшов такий запит. Другу – 2230 гривень, до закупівлі тепловізора, який коштує за кордоном 77 тисяч гривень ( а в Україні дорожче, більше 100 тисяч гривень). Коли ці дітки прийшли, один тепловізор, який передала нам сім'я' з Коров'єго (син живе за кордоном, закупив його за свої кошти) вже був у нас, я його їм продемонструвала. Перемога обов'язково буде за нами, якщо є такі діти, такі патріоти, які своїми маленькими руками творять такі великі вчинки!
Отож, що це за діти, нам допомогла з'ясувати мама п'ятикласниці Кунчанської гімназії Аліни Лизак та десятимісячної Вероніки Лизак Олена Кондратюк.
- Крім моєї Аліни, - каже – бо маленька Вероніка, як всі жартували, була приманкою, участь у цій благородній акції брали восьмикласниця Ангеліна Цибуля, її братик шестикласник Стас Цибуля, шестикласник Ренат та першокласник Дамір (переїхали до бабусі в Кунчу з Харківщини), дівчатка-переселенці з Херсонської області шестикласниця Таня та дев'ятикласниця Віка. Все це вони придумали самі, ми ж, коли все вже було готово, допомогли біля нашого будинку, на горбочку, по вулиці Данилюка, поставити стіл, тобто, облаштувати місце акції. І люди зупинялися, дуже доброзичливо до них поставилися. Потім місце акції перенесли у центр нашої Кунчі, там більше людей, більше їздить автомобілів. І там наші діти зібрали вже більшу суму. Ми, батьки, радіємо, що наші діти таке зробили, що вони люблять свою Батьківщину, хочуть, щоб більше не було війни, щоб настала перемога, мир, спокій, просто, щоб було життя.
Також хочемо розказати ще про один зворушливий приклад підтримки Збройних Сил України юними жителями Теофіполя. Третьокласник Теофіпольського ліцею № 3 Володя Петринюк разом зі своїми друзями організували блокпост. Майже справжній, з іграшковими автоматами. Друзі – це другокласник Данилко Мороз та його старший братик семикласник Давид Мороз, які переїхали з Чемеровець до бабусі у Теофіполь. Їхній тато Олександр зараз на фронті, на передовій, визволяє українську землю від окупантів. Стояв їхній блокпост по вулиці 30 років Перемоги, по Шевченка, на АЗС ВІП. Зупиняли хлопчики автомобілі, пропонували водіям, перехожим взяти участь в благодійній акції на підтримку ЗСУ. Виходили водії, просто підходили люди. За три дні зібрали хлопчики 739 гривень. Віднесли їх у відділення Ощадбанку, здали в касу на спеціальний рахунок ЗСУ. Були в них банкноти в 20, 10, 5, 1 гривень. Будуть проводити такі акції і надалі, адже дуже хочуть, щоб українські бійці звільнили Україну від ворога, щоб всі живими повернулися додому, до своїх родин.
Коли є такі приклади, коли є такі діти, Україна неодмінно переможе! Слава Збройним Силам України!
Галина Тебенько
