Є у нашому Теофіполі меморіальний комплекс Слави. Тут і пам'ятник загиблим воїнам, жителям селища в роки Другої світової війни, стела з їх прізвищами, братська могила визволителів Теофіпольщини, погруддя загиблих афганців Григорія Попружного та Федора Франчука, стела із прізвищами померлих афганців, пам'ятний знак чорнобильцям-землякам. Як були ми тут 22 червня у День пам'яті жертв війни, то побачили сумну картину - не прибрано, крізь плити повилазив спориш. Тож на спільному засіданні ради відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади та клубу за інтересами «Скарбниця» вирішили взяти шефство над цією територією. Бо це святе місце, це наша пам'ять, це наші вічні цінності, які не можна переоцінити.
Тож у суботу, 16 липня сюди прийшов наш актив, люди, яким небайдуже – Володимир Кобера, Галина Панаріна, Людмила Мамиш, Раїса Гонюк, Ольга Бровіна, Олена Левицька, Ніна Магдійчук, Любов Шумович, Галина Мартинюк, Борис Пислар, Людмила Волишинець. Цю акцію ми присвятили 35-річчю нашої ветеранської організації. Скрізь поприбирали, повисікали все непотрібне, просапали клумбу над могилою, насадили нарциси та тюльпани. Оскільки вирішили ще й розбити тут розарій, посадили 46 троянд. Закріпили наших людей, які щодня будуть приходити та поливати.
Хочемо, щоб тут було гарно, тож троянди будемо продовжувати висаджувати. Плануємо провести благоустрій і скверика, який знаходиться поруч. Щоб тут не було курей, качок, гусей, щоб не паслися кози. Поставимо лавочки, щоб люди могли посидіти, відпочити, задуматися про вічне.
Де візьмемо лавочки? У жовтні минулого року ми брали участь в екофестивалі, який проводила філія «Рідний край». Отримали подарункові сертифікати по 2 тисячі гривень, вирішили ці кошти спрямувати на виготовлення лавочок. Має вийти п'ять лавочок, дуже сподіваємося, що це нарешті зробиться.
Але ж хочеться сказати і про таке: навпроти знаходиться три житлових двоповерхових будинки. Ще ж вулицею проходило мимо нас багато людей. Ніхто не вийшов, не зупинився, не спитався, що ви тут робите? Чому ж така байдужість? Невже це потрібно лише нам?
Валентина Романович
