У школах Теофіпольської громади уже завершився навчальний рік. Через війну в Україні, багато навчальних закладів змушені були провести свято нетрадиційно. Зокрема, новий для себе формат – онлайн проведення, освоїли вчителі та учні Човгузівської гімназії.

Не було справжнього свята у зв’язку з воєнним часом та з тим, що на території гімназії відсутнє бомбосховище, куди в разі сирени потрібно спускатись. Підготовка до свята у нас йшла поступово і не так як завжди, – розповідає виконуюча обов’язків директора Людмила Маринюк, – щоб не було скупчення, по черзі вчителі брали дітей на репетиції й знімали відео. Згодом, педагог-організатор Лариса Бульбах монтувала відеоролик й опублікувала у мережі Фейсбук. Діти переглядатимуть й згадуватимуть свої шкільні роки, особливо це стосується випускників дев’ятого класу.

Одразу після повномасштабного вторгнення у гімназії навчалися дистанційно. Окрім того, в перші дні війни учнівський за педагогічний колективи закладу активно волонтерили. Неодноразово збирали кошти, допомагали продуктами, у будинку культури за організацією Лілії Гуцало плели сітки, передавали продукти з харчоблоку гімназії, разом із закладом дошкільної освіти «Лісова казка» та односельцями робили тушонку.

– Чим потрібно, тим ми завжди допомагаємо і будемо продовжувати допомагати, – зазначає Людмила Василівна.

Попри складний для усіх нас час, вчителі та діти гімназії не втрачають надії і сподіваються зустрітись у новому навчальному році.

– У нас гімназія показує свої перспективи на майбутнє, є з ким та кому працювати. Є великий потенціал. Ми уже розпочали ремонтні роботи, допомагає у цьому Філія «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Облаштовуємо благоустрій шкільного подвір’я, стараємось і просимо допомоги. Хочемо також з діточками посадити шкільний садочок, щоб надалі мати свої фруктові дерева. Сподіваємось, що скоро відновиться наше живе спілкування й чітке бачення на майбутнє. Хочемо, щоб все в нас було гаразд, щоб Україна перемогла і 1 вересня ми зібрались на шкільному подвір’ї, а в стінах гімназії почули сміх і радість. Ми віримо у це! Дійсно, я впевнена на сто відсотків, що 1 вересня діти прийдуть і сядуть за парти. Віримо, але цього ми, звісно, передбачити не можемо, – наостанок додає Людмила Василівна.

Божена Волинець, студентка Тернопільського Національного Педагогічного Університету