Погода

12 травня, 78 день героїчного спротиву України рашистській навалі. Тривають важкі оборонні та наступальні бої на сході та півдні, підрозділи Збройних Сил України крок за кроком звільняють окуповані території. Та лютий ворог не здається, продовжує наносити ракетно-бомбові удари по всій території країни, обстрілює прикордонні райони Чернігівщини та Сумщини. Ситуація залишається вкрай складною. Для контрнаступу на всіх напрямках Україні потрібно ще більше важкого озброєння, більше систем протиповітряної оборони, іншого сучасного ефективного озброєння. Тож надія на подальшу допомогу наших європейських партнерів, США та інших країн світу. Та Україна обов'язково переможе і врятує світ від російського фашизму.

Нема нічого страшнішого за війну. Бо це смерть, каліцтво, руйнування. Це жах, страхіття, насилля, біль, втрата рідних людей, поламані долі. Нам, жителям мирної території, важко уявити, як це: коли ворог розбив твою хату, коли він обстрілює твоє село чи місто, скидає бомби, коли немає води та їжі, коли треба покинути все нажите і просто рятуватися втечею. Їхати в невідомість. Де зупинитися? Як вижити?

Продовження, початок у газеті № 18 від 5 травня 2022 року

З великою вдячністю Анатолію Стучинському ще у червні минулого року  роздивився фото на його сторінці «фейсбуку» про впорядкування обелісків у селі Дмитрівка. Не втерпів і дописав: «Проект перший та не останній. Не хочу сказати «мій». На жаль, це слово притаманне сьогоднішнім керманичам ( мій кабмін, моя рада і т. д.) Над його реалізацією працювала потужна команда молодих людей. А мені на тодішній період було двадцять п’ять від власного нульового відліку. Але наш проект виявився вдалим завдяки  талановитого земляка зі Святця, хорошого товариша, архітектора від Бога Володимира Івановича Блюсюка, а також і тим, хто повірив девізу «Ми зможемо. Був би початок».