Дякуємо за добро

та людяність

Яке щастя бути здоровим, бути в строю, давати собі раду, радіти своїй родині та білому світу! Яке щастя, коли тобі на життєвому шляху зустрічаються щирі, добрі, милосердні люди, які простягнуть тобі руку допомоги, підтримають у складний час. В тому, що це найбільше щастя, довелося мені переконатися ще раз.
Не можу забути, як у минулому році у мою родину увірвалося лихо. Занедужала моя дружина Надія Василівна. Прооперували її в обласній приватній клініці, складну операцію робив професор. Ніби все було добре, та шви не гоїлися, гноїлися. І що було робити? Покласти її в лікарню? Без сторонньої допомоги вона не могла обійтися, її треба було доглядати.

Та порятунок прийшов в особі прекрасної людини, нашої дорогої сусідки Наталії Леонідівни Нагорної, медсестри хірургічного відділення Теофіпольської лікарні. Щодня приходила до нас та робила перев’язки. Кладу руку на серце – робила це абсолютно безкорисливо. І сталося просто чудо - її вміння, її компетентність, її чуйність та добре серце зробили свою справу. Шви перестали гноїтися, все зажило. То ж ми перед нею у великому боргу.
Днями, 17 січня, Наталія Леонідівна святкувала своє 45-річчя. Моя сім’я від усієї душі вітає її з такими молодими літами. Зичимо її лише добра, радості, достатку, здійснення мрій, тепла та любові. Бо заслуговує вона великого, справжнього людського щастя.
Володимир Бондар, смт.Теофіполь