Погода

Проєкт «Зелена планета з МХП» в дії

Природне середовище було, є і буде незамінним партнером людей у їхньому повсякденному житті. Ми черпаємо з природи всі багатства. Її краса й велич залишаються нашим головним скарбом.
В умовах хворої природи не може бути здорових людей. Це аксіома, зміст якої важливо усвідомити кожному з нас. Яке майбутнє чекає нові покоління людей, залежить виключно від нас нинішніх.
Уже другій рік поспіль діє проєкт «Зелена планета з МХП» від Фонду “МХП-Громаді” під час якого проводиться озеленення і в цьому році буде висаджено 16 тисяч саджанців дерев.

 

А зв’язок – це найголовніше

Сучасне життя неможливе без засобів масової комунікації, особливо без електричного зв’язку. Тож зустрічаємо наше професійне свято з почуттям гордості та виконаного обов’язку, адже продовжуємо виконувати надважливе завдання – забезпечуємо жителів Теофіпольської громади усіма послугами електричного зв’язку, в тому числі забезпечуємо доступ до мереж Інтернет 2700 абонентів по лініях Укртелекому.
Тож що нам вдалося зробити у році, що минає? Оскільки доступ до мережі Інтернет по телефонних лініях відходить в минуле, протягом року ми активно працювали по наданню послуг по оптоволоконних лініях. Підключали абонентів у селах, багатоповерхівках та приватному секторі Теофіполя та селища цукрового заводу, будемо продовжувати це робити.


Що поробиш, та доводиться працювати в умовах конкуренції, хоч наші умови вигідніші, це менша плата за підключення та щомісячна абонентна плата.Та добре, що ще минулого року Хмельницька філія надала нам сучасну техніку, це оптичний зварювальник та рефлектометр, тож ми самі зварюємо оптоволокно, ремонтуємо наші мережі, виїжджаємо на пошкодження в інші райони.
Тобто, ми напружено працюємо, хоч нас залишилося зовсім небагато. Та це дуже відповідальні, сумлінні працівники, справжні професіонали, як Анатолій Гринчишин, Володимир Гоцак, Сергій Міщук (на фото), Микола Таранчук, Петро Герасим’юк, Василь Козак, Світлана Гринчишина. Поруч з нами сумліннно працює у центрі обслуговування споживачів Алла Буяр.
Напередодні нашого професійного свята щиро вітаю наш згуртований трудовий колектив. Зичу всього найкращого – міцного здоров’я, достатку, родинного тепла. Вітаю всіх наших ветеранів, які все життя пропрацювали в галузі зв’язку – Паладія Осадчого, Олександра Задерея, Ольгу Марценюк, Ніну Параїл, Ніну Квасюк, Надію та Сергія Навроцьких та багато інших. Щоб жили вони ще довго-довго, були здоровими та щасливими.
Микола Бровко, провідний інженер дільниці мережі доступу № 315/5 місто Волочиськ Хмельницької філії ПАТ Укртелеком

Пандемія триває

Станом на ранок 10 листопада на Теофіпольщині з початку пандемії зареєстровано 3084 випадків інфікування коронавірусною інфекцією, з початку року – 1772. З початку пандемії померло 68 людей, з початку року – 48. Всього захворіло 189 дітей. Таку інформацію надав завідувач Теофіпольським лабораторним відділенням Віктор Побока. Також він додав, що кількість щоденних позитивних результатів ПЛР-тестів дещо зменшилася, та про спад пандемії говорити ще зарано, бо день на день не приходиться.

Хто врятує нашу річку?

Зникла вона по вині людини, а ще зовсім недавно протікала територією теперішнього Турівського старостату. Питання її порятунку я підняв ще років три тому назад. Звертався в різні установи та відомства з конкретною пропозицією щодо вирішення цієї проблеми нашої громади. Посадовці мене уважно вислуховували, погоджувалися з моїм баченням розв’язання цього питання. Тож попередня влада нічого не вирішила. З приходом нової влади я знову підняв цю проблему, домігся винести це питання на розгляд сесії Теофіпольської селищної ради 28 вересня. Моє звернення підтримали депутати політичних партій ВО «Батьківщина», «За конкретні справи». Але, уявіть собі, яким було моє здивування, коли депутати так званої більшості на чолі з селищним головою Михайлом Тененевим відхилили розгляд цього питання. Це депутати від «Слуги народу», «За майбутнє», «Європейської солідарності», «Сили та честі». Михайло Тененев мотивував це тим, що це питання на даний час не актуальне. Хоч це незначні витрати для бюджету громади.

Скарб, який ми маємо


цінувати та оберігати

Цікаво та змістовно кожного року в Святецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів проходив тиждень до Дня української мови та писемності. Адже ця дата припадає на православне свято-день вшанування преподобного Нестора Літописця - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.
Але цьогоріч, перебуваючи на дистанційному навчанні, діти із старанням долучилися до цього свята. Протягом тижня класні керівники провели виховні години,бесіди про мову, як найбільше і найдорожче багатство кожного народу,нетлінний скарб,що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле,сьогодення і майбутнє.