Щиро дякую
за порятунок
Все своє життя я проробила на фермі, аж 42 роки. Спочатку була на свинофермі, 16 років трудилася дояркою, працювала і завфермою. Яка це тяжка робота, всі знають. Хто там на себе дивився, щось болить – переболить. Вже якщо якийсь край, коли вже не можна терпіти. Десять років тому перенесла дві важкі операції, та боролася за життя. Бо ж хотіла підтримати своїх двох донечок, двох онучок. І от цього року, якраз перед Паскою, знову занедужала, дошкуляв нестерпний біль у животі. Терпіла, приходила на виклики наш дуже хороший фельдшер Тетяна Василюк. Настійно радила викликати «швидку». І от 6 травня потрапила я в нашу Теофіпольську багатопрофільну лікарню.
Цього дня зробили мені тут операцію. Сказав лікар, що прогноз дуже поганий. Мій стан стрімко погіршувався, почалася страшна рвота, я просто помирала. Тоді по допомогу моя менша дочка Альонка звернулася до нашого директора СТОВ «Волиця» Василя Петровича Кравчука. Що то вже за добра, милосердна людина! Він одразу зателефонував до клініки Суходолі у Хмельницькому, надав транспорт, виділив певну суму грошей з господарства. Привезли мене туди і одразу оперували. Це була дуже складна операція, тривала чотири з половиною години, адже це кишечник. Була я там аж два тижні. Бо ж наслідки першої операції давалися взнаки. Та, головне, онкології в мене не було. Сказав той Суходоля, що довго ще будуть заживати рани, з півроку, поки все наладиться.
Дуже я ще нездорова, та вірю, що буду жити, що буде мені легше. Та своїм життям завдячую Василю Петровичу. А ще через газету хочу подякувати його донечці Даринці. Вона юрист, працює в Києві. І от довелося моєму чоловікові Миколі Анатолійовичу через суд встановлювати частину свого трудового стажу. І ця розумна дитина, бо вона ж для мене дитина, допомогла нам. Бо ж головне в суді – правильно написати позовну заяву. І суд прийняв правильне рішення, стаж зарахувався, пенсія збільшилася.
Тож від усього свого серця, від моєї сім’ї щиро дякую Василю Петровичу. Якби не він, вже б догоріла моя свічка. То ж зичу йому та його сім’ї всього найкращого, хай береже його Бог, хай на його шляху зустрічаються лише добрі люди, хай йому завжди щастить!
Раїса Кучерявська (Манчевська), село Волиця
