Погода

Як символ вдячності

У Великодню суботу у центрі Святця, біля обеліска Слави на честь полеглим землякам у часи Другої світової війни, старшокласники Святецької ЗОШ І-ІІІ ступенів на чолі з директором Наталією Мастій, педагогом-організатором Валентиною Романовською та сільським старостою Яною Павлюк посадили квітник Миру.
- Це святе місце у нашому селі було вже дуже непривабливим. То ж до 76-ої-річниці Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні у мене з’явилося .бажання щось змінити, прикрасити цю територію, - каже ініціатор проєкту Валентина Романовська, - долучити до цього наших школярів,старшокласників, аби їх покоління відчувало причетність до збереження пам’яті про цю незабутню, героїчну та водночас трагічну сторінку не лише українського народу, а й світової історії. Спочатку виникла мрія посадити біля нашого сільського обеліска Слави квітник Миру. Та щоб вона здійснилася, треба було зробити перший крок для її втілення, а потім ти  зустрічаєш хороших людей, які тобі обов’язково допоможуть.

Виростила захисників Вітчизни

Нещодавно Ніна Іванівна Яцюк зі Строків, вчителька математики Строковецької ЗОШ І-ІІ ступенів провела на строкову службу свого меншого сина Ваню (фото праворуч). Йому вже 23 роки, закінчив Новоушицький технікум механізації, Подільський Державний Аграрно-Технічний Університет, здобув освіту інженера-механіка.
- Ми по всякому думали, - каже, - бо ж за старшого, Сашу, напереживалися. Та вирішили з батьком, Миколою Івановичем, раз сам хоче, хай йде, ховатися не буде. І, слава Богу, все в нього добре, зараз у «Десні» перебуває, навчається, служба подобається.

ДЕНЬ,   ЩО ЄДНАЄ СЕРЦЯ

8 травня – День пам’яті та примирення. А 9 травня весь український народ урочисто відзначатиме 76-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
У ці прекрасні весняні дні буйного цвітіння, ми знову повертаємося до незабутнього травня 1945-го року, аби з великою шаною і повагою згадати тих, хто виборов нашу свободу у страшному поєдинку із загарбниками. Ціна за перемогу була занадто дорогою. Адже немає жодної сім’ї, яка б не відправила на війну когось із рідних та близьких, немає родини, яку б не обпалило її полум’я…
Минає 76 років з того часу, як відгриміли останні постріли тієї страшної війни, але пам’ять про безсмертний подвиг нашого народу залишається нетлінною, а вдячність – безмежною. І ми завжди славитимемо тих, хто у найжорстокіших боях здобував для усіх нас таку жадану перемогу над ворогом.

Треба


отримати щеплення

На Теофіпольщині спостерігається деякий спад рівня захворюваності на COVID-19. Як повідомив нам завідувач Теофіпольським районним лабораторним відділенням Віктор Побока, станом на ранок 5 травня, з початку епідемії захворіло 2184 людей, з початку року – 872, всього померло 43, з початку року – 25. З початку пандемії захворіло 117 дітей.
За інформацією в.о. директора КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» Ольги Ковтуняк, станом на ранок 5 травня у ковідному госпіталі лікарні перебуває 44 хворих. Тож відповідно проблем з постачанням кисню немає. Чи буде після Великодніх свят спостерігатися зростання захворюваності, поки що невідомо.

85 років від


зруйнування костелу Святої Трійці в Базалії

Цього року виповнюється 85 років від болючих подій для віруючих Базалії руйнації костелу Святої Трійці та репресій римо-католицького духовенства та вірних.
Історія римо-католицьких культових споруд в Базалії є цікавою, багатогранною та трагічною. Перший костел в містечку збудував в 1586 р. князь Василь-Костянтин Острозький. Точного місцерозташування костелу не знаємо, є відомості, що дерев’яний костел розташовувався перед замком, посеред ринку.
На утримання святині князь заповідав по 16 злотих кожного року, а в першій половині XVIII ст. костел мав в Базалії власний фільварок з річним доходом в 300 злотих. Проте, під час пожежі 1 лютого 1759 р. костел згорів, а на його місці для парафіян збудували тимчасову дерев’яну, а пізніше муровану каплицю Св. Роха.