Вибори відбулися,

та чи були вони

чесними?

Отож, час на місці не стоїть, і минулої неділі, 25 жовтня, на Теофіпольщині пройшли місцеві вибори. Виборці робили свій вибір, обирали Теофіпольського селищного голову, її депутатів, а також депутатів Хмельницької районної ради та Хмельницької обласної ради. Звісно, за вплив на мізки виборців боротьба розгорнулася ще задовго до початку виборчого процесу. Дуже активно в цьому плані працювала команда кандидата на посаду Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева, фінансового директора ПрАТ «Теофіпольського цукрового заводу». Адже у її складі, як політтехнолог, працював народний депутат України восьмого скликання Андрій Шинькович, який чомусь дуже полюбив Теофіпольщину. Не інші райони з 189 мажоритарного виборчого округу, не місто Нетішин.

І вже у відкритому листі до мешканців сіл та селищ Теофіпольського району, який був надрукований в нашій газеті ще 30 липня 2020 року, що «Розвиток Теофіпольщини – це Михайло Тененев на чолі громади». І прийшов він до такого висновку, як він пише – «в результаті глибинного аналізу по десяткам параметрів». Створив кілька хвалебних листівок (при цьому без вихідних даних), залучив до написання повідомлень про самовисуванця Михайла Тененева журналіста з Хмельницького Надію Пакулько. Зрозуміло, хто стоїть за Михайлом Тененевим – власник групи компаній Вадим Лейві, який, задля того, щоб мати свого голову та депутатів в Теофіпольській громаді, контролював 4 політичних партії у районі – «Європейська солідарність», «За майбутнє», «Слуга народу» та Радикальна партія. І чому це можливо у нашій державі? Все купляється, все продається.
Суперник Михайла Тененева на посаду Теофіпольського селищного голови Віктор Лебединський йшов від політичної партії «За конкретні справи». Його передвиборча агітація була витриманою, виборча програма – чіткою та лаконічною. На зустрічах з виборцями вів себе гідно, та й було йому про що розказати людям. Адже має досвід роботи в місцевому самоврядуванні, зробив багато добрих справ, хто б там що не казав.
Ще один кандидат на посаду Теофіпольського селищного голови, колишній голова Теофіпольської райдержадміністрації Юрій Кучерук (який зняв свою кандидатуру на користь Віктора Лебединського)відкрито виступив проти узурпації влади в громаді Вадимом Лейві. У своїх публікаціях у нашій газеті наводив факти про діяльність компаній Вадима Лейві у неправовому полі, непрозоре ведення бізнесу, ухиляння від чесної сплати податків, виплату заробітної плати в конвертах. Але ніхто цього не спростував. Натомість команда Михайла Тененева порахувала це за чорний піар. І на зустрічах з виборцями Михайло Тененев став заявляти, що його хочуть скомпрометувати (!), що винна в цьому я, як редактор газети, що за це мені платять в кишеню. То ж хочу повідомити, що з усіма суб’єктами виборчого процесу редакція працювала згідно чинного законодавства, згідно укладених договорів, кошти перераховувалися на рахунок підприємства, в тому числі ми так працювали і з Михайлом Тененевим. Хай прозвітує, скільки він заплатив в кишеню Андрію Шиньковичу та Надії Пакулько, скільки коштів потратив на листівки? І чи все це було сплачене з його виборчого фонду?
І тут, у четвер, перед самими виборами, Андрій Шинькович вдається до «вищого пілотажу»: розкидається листівка з одкровеннями його самого, де автор вдається до суцільних маніпуляцій. Як колишні регіонали Віктор Лебединський, Олександр Герега, Юрій Кучерук та Вадим Лозовий зупинили розвиток Теофіпольського краю та Хмельниччини, що це були часи «застою та безвідповідальної байдужості». При цьому чомусь замовчує, що його співпраця з регіоналом Олександром Герегою була надзвичайно плідною, бо ж саме завдяки йому став народним депутатом України. Промовчав чомусь і про Володимира Довжука, який у часи Віктора Януковича був головою райдержадміністрації та очолював районну організацію Партії Регіонів. Натомість Володимир Довжук пише про те, як він засновував у районі осередок політичної партії «За конкретні справи». Вдається до маніпуляцій і Вадим Лейві, стверджуючи, що його самого, керівників його підпри-ємств поливають брудом, що проти них здійснюється масована інформаційна атака. Щодо Партії Регіонів: ніколи не була її прихильницею, але там було чимало професіоналів, ефективних управлінців. Одна біда, що в Україні, аби зайняти посаду в органах державної влади, треба перебувати в лавах правлячої партії. Це вкрай несправедливо.
А тепер про результати виборів: за попередніми результатами станом на 11 годину ранку 29 жовтня, Віктор Лебединський набрав 4 923 голоси, Михайло Тененев – 5 308 голосів.
Команда Віктора Лебединського вважає, що перемога у них вкрадена за рахунок використання ад-міністративного ресурсу на виборчій дільниці селища цукрового заводу та діль-ницях в селах, де працюють відділки ТОВ «Україна-2001». То ж конкретно повідомлять про це у наступному номері газети.
Галина Тебенько