А народилася та
виросла в Караїні
У газеті «Життя Теофіпольщини» від 19 вересня 2013 року був опублікований матеріал про Героїв Соціалістичної Праці. «Цього звання було удостоєно 7 уродженців із Теофіпольського району»- цитата із статті.
Але, виявляється, таких людей було більше. Краєзнавцям із Теофіпольщини та Красилівщини при зборі матеріалів до книги «Теофіпольщина в особистостях», яка вийшла в світ в 2016 році, був знайдений матеріал ще про одного героя, правильніше героїню – Надію Петрівну Осніговську з села Колки. Матеріали про життєвий шлях Надіїї Петрівни опубліковані у цій книзі.
І ось знову знахідка. Працюючи з архівними документами, натрапив на цікаву інформацію.
«Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1990 роки за досягнення високих результатів у збільшенні виробництва і продажу державі продукції тваринництва, великий особистий внесок у розвиток сільського господарства і виявлену трудову доблесть Таратинова Ганна Яківна удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі “Серп і молот”. Чому це мене зацікавило? Тому що ця героїня, свинарка колгоспу «Сибір» Осинського району Іркутської області, народилася 10 березня 1934 року в селі Караїна нашого Теофіпольського району.
Трудову діяльність розпочала в 1952 році в колгоспі «Сибір» свинаркою маточної групи. Як там, в далекому Сибірі, опинилася 18-річна дівчина?
Гаврилівський сільський голова Василь Гандовський з’ясував, що дівоче прізвище Ганни – Ковалюк, що на початку 50-их років вся їх сім’я виїхала в Іркутську область. Напевне, там вже жили родичі.
Мене у цій історії зачепило те, проста працьовита українка, наша землячка була удостоєна найвищих державних нагород СРСР. За свою щоденну нелегку працю, адже сумлінно доглядала свиноматок, досягала високих виробничих показників. «За підсумками роботи в 8-й п’ятирічці (1966-1970) була нагороджена орденом Леніна.
Ганна Таратинова неодноразово брала участь у Виставці досягнень народного господарства (ВДНГ СРСР) У 1966, 1968 і 1970 роках, нагороджувалася медалями.
Її трудовий стаж в колгоспі «Сибір» склав 46 років. Проживала в районному центрі - Оса. Померла 10 червня 2012 року.
Нагороджена двома орденами Леніна (08.4.1971, 24.8.1990), орденами Трудового Червоного Прапора (23.12.1976), «Знак Пошани» (22.3.1966), медалями, а також бронзовими медалями ВДНГ СРСР».
За цими скупими відомостями Архівного агенства Іркутської області – ціле життя великої трудівниці, яку доля ще зовсім юною дівчиною закинула в далекий край. Ми не знаємо, чи була вона щасливою в особистому житті. Знаємо лише те, що каторжно працювала, бо нагороди дарма не давалися. Бо хто робив на свинофермі, той знає, як цілими дняти бути в гноєві та дихати аміаком. Такий був час, таке життя випало її поколінню.
У липні цього року відзначаємо 600-річчя першої письмової згадки про Теофіполь. Тож звертаюся до краєзнавців, істориків і далі проводити роботу по вивченню історії рідного краю, історії та досягнень Теофіполя, його видатних постатей, які зробили вагомий внесок у розбудову району, української держави. І не лише про них. А й про таких, як Ганна Яківна Таратинова (Ковалюк), що народилася та виросла в Караїні. Бо ж своєю доблесною працею на чужині продемонструвала кращі риси українців – працелюбство та невтомність.
Леонід Триндюк,
методист методичного центру відділу освіти райдержадміністрації, вчитель історії