Велике щастя

родини  Павлюків

А моя розповідь до Всесвітнього дня батьків – про Яну та Романа Павлюків зі Святця. Зростає у цій гарній родині єдина донечка Даринка, першокласниця. І каже ця серйозна дівчинка, що однаково сильно любить і маму, і тата. Бо вони для неї - найкращі та найдорожчі.
- Даринка ж для нас, - каже мама Яна Василівна, вчителька фізики Святецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, класний керівник 10 класу, - наше найбільше щастя, наша найрідніша кровинка. Турбуватися про неї, бачити, відчувати, як вона відкриває для себе світ, передавати для неї все краще, що є у нас, вчити справедливості, людяності та милосердя –це непроста, велика відповідальність, наш головний обов’язок у житті. Прагнемо, щоб вона виросла самодостатньою, з почуттям гідності, над усе любила рідний край та Україну.

Тато Роман Степанович, ветеран АТО, найбільше бажає, аби донечка жила у країні, де панує мир та спокій, бо найстрашніше на світі – це війна.
А всі разом дуже люблять родинні свята, а ще – робити одне одному милі сюрпризи, відпочивати на природі. Хоч тепер Даринка дуже сумує за школою, за однокласниками. Швидше б закінчувався цей карантин!
- Мені, як класному керівникові, - ще каже Яна Василівна, - дуже важливо здружити, зблизити моїх учнів, залучити до співпраці їх батьків. Тому ми щороку проводимо родинні свята, це така насолода, це такі прекрасні миттєвості, це таке відчуття щастя! Коли по-новому, по-особливому відкриваються і діти, і батьки. Це такі чудові спогади, незабутні, світлі відчуття. Бо ж бути батьками, ростити дітей, жити їх життям – найвищий дар на цьому світі. А.Джус