Деталі

Категорія: № 17 від 23.04.2020 року

Перегляди: 692

Складаю подяку

Ось і минуло світле Воскресіння Христове в умовах карантину. Воно в умовах пандемії коронавірусу було не таким, як зазвичай. Та я щиро дякую парафіянам храму Покрови Пресвятої Богородиці у Теофіполі та всім прихожанам церков Православної Церкви України у нашому районі за те, що дослухалися моїх настанов і не прийшли на пасхальні богослужіння, освятили свої паски вдома. Це означає, що вони виконали одну із запо-відей Христових – «люби ближнього свого, як себе самого». Бо ж головне зараз – не допустити стрімкого поширення коронавірусу саме через масове контактування, вберегти себе, своїх близьких від інфікування цією небезпечною хворобою.
От у нашому храмі на святковому богослужінні було лише 8 людей – священник, дяк та послушники, а надворі нікого не було. Бо наші прихожани вдома, без поспіху і суєти, у родинному колі провели обряд освячення паски – тричі проказали молитву «Отче наш», тричі Христос Воскрес, а старший у роду чоловік освятив свяченою водою паски. Таким чином поговорили з Всевишнім і глибоко осмислили істину про воскресіння – основу нашого спасіння.

Детальніше: Відлуння свята

Деталі

Категорія: № 17 від 23.04.2020 року

Перегляди: 1343

Вони  боролися

 із  злочинністю

15 квітня відзначалася 101-а річниця карного розшуку України. В цей день хочеться згадати аксакалів оперативної роботи, які вдень і вночі попереджували та розкривали злочини, виявляли та документували злочинні групи, вели розшук злочинців, безвісти зниклих людей, відновлювали порушені особисті та майнові права громадян. Очолювали підрозділ карного розшуку в районі Олександр Смірних, Степан Флерчук (фото 1),

Павло Юрчук, Сергій Шуляк, Микола Фриз, Анатолій Флерчук, Михайло Лісовий, Олександр Блошук. Оперативниками під їх керівництвом працювали Олександр Мельник, Микола Романов, Віктор Оніксімов, Анатолій Стучинський, Віктор Варнацький, Микола Якимовський. Бережуть славні традиції карного розшуку і продовжують працювати Віктор Букевич, Віктор Схаб’юк, Андрій Триндюк.

На фото 2: зустріч начальника Теофіпольського відділення поліції Красилівського райвіділу поліції головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області майора поліції Сергія Стучинського (2019 рік) з колишніми працівниками карного розшуку. Начальники служби карного розшуку,згодом заступники начальника райвідділу з оперативної роботи Сергій Шуляк, В’ячеслав Тищенко, старший оперуповноважений ВКР, голова ветеранської організації Анатолій Стучинський, заступник начальника міліції з оперативної роботи,згодом начальник служби карного розшуку обласного управління Олександр Бурлак, крайній праворуч – очільник карного розшуку Теофіпольського відділення поліції Олександр Блошук.

Детальніше: Є таке свято

Деталі

Категорія: № 17 від 23.04.2020 року

Перегляди: 700

Великдень минув,

карантин триває

Пандемія коронавірусу в Україні стрімко поширюється. За даними Центру громадського здоров’я станом на ранок 22 квітня в Україні 6592 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 174 летальних. За добу зафіксовано 467 нових випадків. На Хмельниччині - 54 випадків, 3 -летальних. У Теофіпольському районі випадків інфікування не зареєстровано.
Чи готова Теофіпольська центральна районна лікарня до масового прийняття хворих на коронавірус? Чи за минулий тиждень поповнився запас засобів індивідуального захисту, дезінфікуючих речовин, медикаментів, необхідних для лікування? Чи завершився нарешті ремонт двох боксів в інфекційному відділенні?
Якраз ці питання у середу, 22 квітня, в ЦРЛ з’ясовували голова районної ради Андрій Петринюк, голова райдержадміністрації Олена Ковцун, її заступник Володимир Чавелюк. В інфекційному відділенні ЦРЛ вони зустрілися з головним лікарем Сергієм Шкрабою та лікарем-інфекціоністом Лідією Остапчук.

Детальніше: На часі

Деталі

Категорія: № 17 від 23.04.2020 року

Перегляди: 565

СКРОМНИЙ.

ДОБРИЙ. НАДІЙНИЙ.

-Так, так, - підтверджує мою думку колишній начальник Теофіпольського районного відділення Державтоінспекції майор міліції у відставці Петро Казмірчук, - Сашко Мовчан за своїм характером мовчазний, малоговіркий. Але… Але це не означає, що він й до праці неохочий. Ні! Пам’ятаю, як Олександр проходив у нашому відділенні виробничу практику, навчаючись ще в Донецькому училищі міліції. Я вже тоді запримітив його малоговіркий характер, але ж, водночас, відзначав для себе його працьовитість, пунктуальність, відповідальність за доручену справу. Я від нього ніколи не почув жодного супротиву чи якогось сумніву щодо виконання службових завдань. Він завжди суто по-військовому сприймав і справлявся з дорученням. Годі щось зайве сказати: молодець і в роботі, і в житті. А те, що він мовчазний, то це, мабуть, походить від його прізвища - Мовчан. Трапляються ж у нашому житті-буті такі співпадіння!
До речі, - продовжує Петро Іванович, - після завершення свого навчання в Донецьку лейтенант міліції Олександр Мовчан отримав посаду на роботу в Теофіпольському райвідділі внутрішніх справ. Отож, я Сашка добре знаю. З такими хлопцями можна сміливо йти у розвідку. Такі не підведуть! Та й пройшов він школу життєвого гарту не будь-де, а в самому воюючому Афганістані, виконуючи там військовий обов’язок радянського воїна-інтернаціоналіста.

Детальніше: Пишемо книгу