вологість:
тиск:
вітер:
Відповідь на допис Теофіпольської селищної ради
- Категорія: №1 від 05.01.2023 року
Не можемо не відреагувати на реакцію Теофіпольської селищної ради (допис Теофіпольської селищної ради у соцмережах) на статтю «А варто ж було прислухатися», яка була надрукована в інформаційному тижневику «Життя Теофіпольщини» від 22 грудня 2022 року № 51.
Так, дійсно депутатською фракцією «За конкретні справи» 8 грудня 2022 року було подано депутатський запит щодо зауважень до проєкту рішення «Про надання дозволу на розроблення документацій із землеустрою» із його подальшим включенням до порядку денного двадцять сьомої сесії селищної ради восьмого скликання в межах компетенції.
Ми забезпечуємо свободу слова
- Категорія: №1 від 05.01.2023 року
Стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Тож хочу нагадати, що у своїй діяльності наш інформаційний тижневик «Життя Теофіпольщини» керується саме Основним Законом, іншими законами України, які встановлюють основи діяльності друкованих засобів масової інформації. Тож у нашому виданні № 51 від 22 грудня 2022 року абсолютно на законних підставах було опубліковано депутатський запит фракції ПП «За конкретні справи», коментар керівника фракції. Та чомусь поширення їхньої аргументованої точки зору Теофіпольська селищна рада вважає поширенням фейкової інформації. Що таке фейк? Це обман, підстава для шахрайства. І просто дивно, як селищна рада може дозволити собі навішувати такий ярлик і на депутатів, і на наше видання. При цьому, як виявилося, порушуючи власний регламент та, в цілому Закон України «Про місцеве самоврядування». Що ж до звинувачення автора про відсутність думки іншої сторони, то скажу наступне: автор, який, до речі, не коментував ситуацію, обрав саме такий формат, і це його право. Тим більш, що на момент виходу газети, Теофіпольська селищна рада вже прийняла рішення «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», таким чином вже засвідчила свою точку зору. Логічним було б, якби до сесії, до прийняття рішення селищна рада роз'яснила громаді, що її бачення цього питання є єдино правильним та справедливим, ніж вона намагається це зробити тепер, заднім числом.
Слово теж зброя
- Категорія: №1 від 05.01.2023 року
Зима. Холодно. Мокро. Вимикають світло. Ми нервуємося. Але ми не забули, що іде війна. Важка, жорстока війна з лютим ворогом, який хоче стерти з лиця землі не тільки наші села і міста... він хоче знищити Україну, нашу націю. Ворог хитрий, підступний, прикидався братом, щоб потім завдати нищівного удару. Він довго планував цей наступ, вишукував тих, хто здатний за тридцять срібняків продати свою країну, підставити під ворожі «гради», кулі, бомби і снаряди свою рідню: батьків, дідів... І знаходив їх у кожному районі, а де не знаходив, засилав своїх агентів, щоб вживалися, а потім, у слушний час, підказали об’єкти для ударів ракет, для бомбардування... Їх зараз знаходить СБУ, але чи знайде усіх? Тож будьмо пильними. Бережімо себе, бо ми теж частина нації. У соціальних мережах не ведімося на фейкові повідомлення. Допомагаймо нашим захисникам, чим можемо: продуктами, одягом, теплом своїх сердець, добрим словом.
Успіх – за сміливими та працелюбними
- Категорія: №52 від 29.12.2022 року
З 1 червня цього року стартував конкурс для розвитку малого підприємництва "Роби своє" від Благодійного фонду "МХП-Громаді»
Конкурс розрахований на підприємців-новачків чи тих, які здійснюють свою діяльність не більше як 4 роки та хочуть розширити або здійснити релокацію або якісно покращити свою бізнес-діяльність. Кожен з переможців зможе отримати від 50 до 100 тис. грн на реалізацію свого бізнес-плану. Кошти можуть бути спрямовані на закупівлю обладнання, сировини, матеріалів та послуг для підтримки мікро та малого бізнесу.
Повернулися з Херсонщини
- Категорія: №52 від 29.12.2022 року
Як ми вже писали в минулому номері газети, організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини, депутат Хмельницької районної ради, комерційний директор ТОВ «Подільське» Андрій Петринюк повідомив про намір ще до Нового року поїхати з гуманітарним вантажем в одну з деокупованих громад Херсонської області. І так сталося.
Не згасла його зоря
- Категорія: №52 від 29.12.2022 року
26 грудня відійшов у засвіти учасник бойових дій, ветеран Другої світової війни Абрам Рувінович Діхтяр з Базалії. Народився він 30 листопада 1921 року у Теофіполі у бідній єврейській сім'ї. У 1933 році родина, в якій вже було шестеро дітей, переїхала в Базалію. Абрам зумів здобути лише початкову освіту, закінчив п'ять класів. З дванадцяти років почав працювати. Допомагав батькові покривати бляхою дахи будинків місцевих жителів та навколишніх сіл. Ця професія згодилася йому в післявоєнні роки.
Разом до перемоги
- Категорія: №52 від 29.12.2022 року
Ось незабаром прийдуть новорічно-різдвяні свята. Прийдуть ці чудові свята і на нашу вулицю Берегову у Теофіполі. Її хороші, добрі мешканці готуються зустріти їх якнайкраще. Кожна господиня буде готувати щось своє, найсмачніше, що передалося від матері та бабусі.
Ми, жителі вулиці, беремо активну участь у волонтерських акціях по збору продуктів у різні пункти призначення. Перша така акція розпочалася ще в 2014 році для наших атовців, коли рашисти захопили частину Донбасу. Все, що могли, ми збирали, здавали, а волонтери відправляли на передову. Це була картопля, овочі, яблука, смалець, закрутки. Забирали ці продукти та відправляли на схід Сергій Мороз (на жаль, вже покійний) та Михайло Параїл. Але це був далеко не останній збір. Поступала команда збирати продукти і на Хмельницький військовий госпіталь, і на Базалійський інтернат для людей похилого віку, на монастир в селі Городище(забирав від мене продукти отець Іван з Свято-Покровського храму).
Дякую добрим людям за підтримку
- Категорія: №52 від 29.12.2022 року
Як і всі українські матері, ростили ми своїх синів не для війни. Та коли наша Вітчизна опинилася в небезпеці, коли посунула на рідну землю орда окупантів, наші сини встали на її захист. Пішов весною захищати Україну і мій дорогий синочок Микола Семенюк з Шибени. Бо служив строкову службу, і як принесли йому повістку, не ховався, а пішов воювати. Один Бог знає, що мені довелося пережити. Бо ж потрапив на гарячий Харківський напрямок, на передову, всі знають, які там були жорстокі бої під постійним шквальним вогнем ворога. І так у постійній тривозі, від дзвінка до дзвінка, в щирих молитвах минали для мене місяці війни. А на початку листопада приїхав мій Коля у коротку відпустку. Яка то була для мене радість! Та скоро треба було вже збиратися назад.
Сторінка 118 із 285