Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №3 від 16.01.2023 року

Прочитавши відповідь Теофіпольської селищної ради на мою статтю «Децентралізація чи щось воно не так», знову бачу популізм, маніпуляції, некомпетентність, байдужість, небажання влади вирішувати ті чи інші проблеми нашої громади. Тож, чесно кажучи, дискувати з селищною радою з цього приводу  мені зовсім не хочеться. До такого висновку я прийшов, поспілкувавшись з представниками влади з питання зневоднення, висихання нашої річки у Лідихівці, а також прочитавши «Програму охорони навколищнього природнього середовищаТеофіпольської селищної ради на 2022-2025 роки». Ця Програма  надрукована на двох сторінках офісного паперу. В ній немає жодної згадки, жодного речення про заходи, пов'язані із захистом, збереженням, покращенням водного режиму річок нашої громади.То про що ж тоді можна дискутувати? Таке враження, що ця Програма приймалася, як мовиться, для годиться, для відзвітування перед вищестоячими інстанціями про нібито проведену роботу.

Категорія: №3 від 16.01.2023 року

1991, рік проголошення незалежності України, для родини Віктора і Марії Юрчуків із Святця став особливим. Адже 9 травня сім’я поповнилась ще одним синочком – Андрійком. Через 31 рік він став воїном-захисником нашої неньки-України.

Київ. Маріїнський палац. Біла зала Героїв України. У залі присутній найвищий керівний склад держави і Збройних Сил України. Почесне місце займають  представлені до нагород військовослужбовці та члени родин загиблих Героїв. До трибуни прямує Верховний Головнокомандувач Президент України Володимир Зеленський. У промові вітає усіх з Днем сухопутних військ, і розпочинається церемонія вручення  високих бойових нагород.

Категорія: №3 від 16.01.2023 року

Йде страшна, жахлива, страхітлива війна. На бойових позиціях українські військові демонструють зразки хоробрості та незламності, бо ворог має бути розбитий, Україна має бути вільною, має наступити мир та спокій на нашій багатостраждальній українській землі. А ми тут, в тилу, також повинні бути незламними, і хто чим може, підтримувати Збройні Сили України. Бо на них у нас – єдина надія. Тож продовжуємо звітувати перед громадою про внесок у цю велику спільну справу нашого Гуманітарного штабу Теофіпольщини.

Категорія: №3 від 16.01.2023 року

Нещодавно більше двох діб жителі Шибени та Гаївки, з п'ятниці 13 січня по неділю  15 січня були без світла. Бо знову була негода, сильний вітер та обледенніня гілок, які попадали на електролінії та пошкодили їх. Знову працівники Теофіпольського РЕМ проводили ремонтні роботи, усували пошкодження. Звісно, коли майже скрізь в громаді було світло, крім планових відключень, люди нарікали.

У понеділок, 16 січня, директор Теофіпольського РЕМ Василь Борболюк так прокоментував ситуацію:

Категорія: №2 від 12.01.2023 року

Напередодні величного православного свята Різдва Христового єпископ Хмельницький  та Кам'янець-Подільський владика Павло зустрівся у Києві з предстоятелем Православної Церкви України митрополитом Епіфанієм . Окрім духовенства єпархії,  у зустрічі взяли участь ректор Хмельницького університету  управління і права імені Леоніда Юзькова Олег Омельчук, благочинний Теофіпольського округу Православної Церкви України, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці, капелан Гуманітарного штабу Теофіпольщини, митрофорний протоієрей отець Василь Крисак, депутат Хмельницької районної ради, організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини Андрій Петринюк. Разом привітали Предстоятеля Митрополита Епіфанія з прийдешнім Різдвом Христовим та Новоліттям. Обговорили ситуацію на фронті, ще раз підтвердили свої наміри щодо гуманітарної підтримки Збройних Сил України. А також обговорили добру новину – передачу державі Упенського собору і Трапезної Церкви від Української Православної Церкви Московського Патріархату.

Категорія: №2 від 12.01.2023 року

Йде страшна, кривава війна. Рашисти всупереч нормам міжнародного права, всупереч звичаям війни знищують  цивільну інфраструктуру, вбивають цивільних, дітей, катують військовополонених, тримають в полоні строковиків Збройних Сил України. Та Україна переможе, бо ніхто ніколи не змусить її стати на коліна перед дикими орками. А російську федерацію, як державу-терориста, маньяка путіна неминуче чекає Міжнародний суд.

Моя душа переповнена гордістю за моїх земляків, котрі мужньо боронять рідну землю від навали рашистської орди, демонструють зразки хоробрості та незламності. Ми перед ними у вічному боргу, бо вони – справжні Герої, день і ніч дивляться в очі смерті, вони – непереможні кіборги.

Категорія: №2 від 12.01.2023 року

Наші земляки Леонід Поворозник та Олег Яцух

Одинадцятий місяць триває ця жахлива війна, якій немає аналогів у ХХІ столітті. Одинадцятий місяць кожний свідомий українець, який хоче жити в мирі, жити в країні, де є свобода, де є надія на краще майбутнє, підтверджує  свій вибір, зроблений на світанку 24 лютого: боронити рідну Вітчизну, підтримувати Збройні Сили України.

 Горджуся, що живу у Святецькій громаді, яка з першого дня війни згуртувалася, об'єдналася в єдиному пориві внести свою частку задля Перемоги. Як це було: Святецький старостат на чолі з старостою Яною Павлюк та діловодом Іриною Вишневською став волонтерським центром, з усіх кінців Святця, Лисогірки та Мар'янівки люди несли, привозили гроші, продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти. Наш старостат став і центром місцевих патрульних загонів, які організував вчитель фізичного виховання та предмету «Захист Вітчизни» Святецького ліцею Анатолій Качан.

Категорія: №1 від 05.01.2023 року

Зустрічаємо велике християнське свято в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації до нашої суверенної, незалежної України. 24 лютого 2022 року, день, коли на світанку Україна проснулася від вибухів, розділив наше життя на до і після. Якщо до цього дня кожний з нас будував якісь плани, мріяв, то з цього дня, з початком цієї страхітливої війни ми згуртувалися, об'єдналися в єдиному бажанні, єдиному пориві – досягти перемоги, вигнати окупантів з рідної української землі.

Відрадно, та й не могло бути інакше, що в єдиному пориві підтримати наші доблесні Збройні Сили України згуртувалася і наша Теофіпольська громада. Кожна людина, що живе з Богом у душі, чим могла, тим допомагала українським військовим. Чим могла, підтримувала переселенців, людей, які змушені були рятуватися від війни, від смерті та страждань. Таким чином громада вносила та продовжує вносити свій внесок у загальнонаціональний спротив ворогу.

  • Ви тут: 
  • Головна