Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №6 від 09.02.2023 року

Третього лютого у фельдшерському пункті села Новоставці було людно. Одні жіночки. Молоді, старші, старенькі. Завідувачі місцевого пункту Олеся Налімова-Сивак  і села Кривовілька Надія Комаринська  дуже гарно організували цей захід. Сюди на профілактичний огляд приїхала з Теофіпольської ЦПМСД (оглядовий кабінет) дуже мила, привітна фахівчиня Ольга Іванчук-Лук’янова. В приміщенні тепло, чисто, затишно. Кожна з нас була задоволена, що трапилась така хороша нагода прояснити всі (не дай, Боже) негаразди. Бо ми, слабка стать, таки маємо бути при повному бойовому, при параді! І то завжди.

Категорія: №6 від 09.02.2023 року

Саме про одну таку людину я хочу написати – чуйну до зовсім чужої біди, настільки людяну та милосердну, що просто вражає. Це про Андрія Васильовича Петринюка з Теофіполя, організатора Гуманітарного штабу Теофіпольщини. Ніколи я його не знала-не бачила, довелося спілкуватися лише по телефону.

Категорія: №6 від 09.02.2023 року

Гамірно в ці дні у селі. Колись торохтіли вози. Хто ближче – тачкою...

- Марусю, ти вже получила зерно?

- Степане, а ти мені привезеш?

- Катю, іди набирай, зараз завезу собі, то приїду за твоїм.

Метушня. То не вистачає зерна, то забракло мішків. Копошаться селяни на колишньому зернотоку. Свято. Велике свято! Дають зерно на пай! Даремно! Щасливе селянство. Буде що курці сипнути (а ще у кого 2-3 паї), корівчині ( і не одній) притрусити, заможні тепер селяни. Свиню вигодувати, а потім теж за даремно здати, як і молоко. Комусь?.. Хто може і зовсім не заплатити. Бо державних цін немає, як і контролю.

Категорія: №5 від 02.02.2023 року

Вже майже рік Україна героїчно бореться за свою незалежність, протистоїть повномасштабній агресії російської федерації, а воїни Збройних Сил України вражають світ своєю мужністю та незламністю. Серед них – наші земляки, кадрові військовослужбовці, контрактники, мобілізовані та добровольці. В тому числі і вони зупинили наступ переважаючого в техніці та живій силі ворога, утримують позиції ЗСУ на гарячих напрямках, крок за кроком звільняють тимчасово окуповані території. Сьогоднішня наша розповідь - про одного з них – добровольця,  рядового,31-річного  Олександра  Слободенюка  з Новоіванівки.

Категорія: №5 від 02.02.2023 року

30 січня Теофіпольщина попрощалася ще з одним Героєм, 22-річним бійцем 92 окремої механізованої бригади, учасником бойових дій  Артуром Миколайовичем Камінським.  21 листопада 2018 року був призваний на строкову службу, по її завершенні уклав контракт на службу у Збройних Силах України. Загинув 23 січня 2023 року у Луганській області.

Не можна змиритися, не можна простити, що у цій страшній війні за нашу свободу, проти дикої навали російських окупантів гине молодий цвіт нації, молода надія країни, гинуть кращі, яким ще жити і жити, радіти життю, ростити дітей, будувати справедливу державу.

Категорія: №5 від 02.02.2023 року

Тиждень тому Гуманітарний штаб Теофіпольщини знову відправив вантаж до волонтерського центру Володимира Мосейка  у Тернопіль. Цього разу це були готові страви, які приготували господині з села Колки.

З самого початку війни жителі цього села долучилися до збору продуктів  довготривалого зберігання для бійців Збройних Сил України. А далі господині вирішили готувати готові страви. Центром цієї  волонтерської акції став магазин – Маркет-Колки, власник якого Петро Лепетун. Він купив газовий балон, встановив газову плиту. А організувала цю справу його мама, Галина Іванівна, продавець магазину. Ось що вона розповіла:

Категорія: №5 від 02.02.2023 року

Летять роки, пливе час рікою, і ніхто його зупинити не може. Бо так влаштований світ і таке швидкоплинне людське життя. І прожити його треба гідно, ладнати з людьми, творити добро. Нещодавно, а саме 28 січня, нашому хорошому товаришу Петру Павловичу Олійнику з Теофіполя виповнилося 80 років. І не віриться, бо по-молодечому запальний, активний, товариський,  завжди позитивно налаштований.

Категорія: №5 від 02.02.2023 року

Так можна окреслити життєвий шлях ветерана педагогічної праці, справжнього подвижника освітньої ниви Теофіпольщини Лідії Сергіївни Романюк з Волиці. 2 лютого цій мудрій, справедливій людині з активною громадянською позицією людині виповнюється 90 років.

Не раз наша газета писала про Лідію Сергіївну, адже вона – живий свідок історії нашого краю, одна з славної когорти будівничих освітньої галузі району. Народилася в бідній селянській родині, була старшою серед шести дітей, в одинадцять років, у 44 році, коли батька забрали на фронт, пішла працювати в колгосп: мати – на свиноферму, вона – з дітьми, мама – додому, вона – на роботу. Босими ногами по стерні ходила,  водила коней з боронами, коровою у ярмі скородила, косила, жала. А як переростком пішла у Волицьку початкову  школу, в другий клас, ходила через день, бо чоботи були одні на двох з сестрою Ганною. Закінчила Поляхівську семирічку, а тут і середню школу відкрили, добре вчилася, дуже любила математику. Вступати в Бердичівський педагогічний інститут поїхала в полотняній сорочці, а на поїзд прийшла пішки до Білогородки, було це у 1953 році.

  • Ви тут: 
  • Головна