Ще одне горе, ще одна трагедія, кривава війна забирає кращих – відповідальних, вмілих, витривалих, мужніх. У середу,15 липня, Теофіпольщина попрощалася з ще одним захисником Вітчизни – Ігорем Петровичем Нечипоруком з Кунчі. З 19 грудня 2024 року вважався безвісти зниклим та нещодавно його загибель була офіційно підтверджена.
Народився Ігор Нечипорук 16 листопада 1976-ого року у селі Кунча. Закінчив Кунчанську восьмирічну школу, мав хист до техніки, тож середню спеціальну освіту здобув у Новоушицькому технікумі сільської механізації. Був хорошим механізатором, комбайнером, працював у фермерів, був і на заробітках. Останнім часом жнивував у ТОВ ВКП «Авантаж».
Був надійним чоловіком дружині Наталії, люблячим татом синочку Владиславу (цього року закінчив 9 класів Теофіпольського ліцею № 1). Та найбільше вирізняла цього спокійного, трудящого чоловіка доброта та людяність.
19 вересня 2024-ого року був мобілізований. Пройшов навчання у Рівному, військову службу проходив на посаді командира бойової машини-командира 1 відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 21 ОМБр. Пішов на своє перше бойове завдання поблизу населеного пункту Дар’їно Суджанського району Курської області рф – і не повернувся.
Наталія, вся родина півтора року жили у тривожному чеканні, постійно брали участь в акціях на підтримку зниклих безвісти та військовополонених. Надіялися, вірили… Але відкрилася жахлива правда.
Відповідно до офіційного сповіщення військової частини, на підставі проведених слідчих дій встановлено, що молодший сержант Ігор Петрович Нечипорук загинув 19 грудня 2024-ого року під час безпосередньої участі у бойових діях, мужньо виконуючи військовий обов’язок із захисту України, її свободи та незалежності.
В останню земну дорогу Теофіпольська громада провела загиблого воїна «живими коридорами», квітами, щирими сльозами та співчуттям. Після прощання коло рідної домівки поминальну панахиду провели у місцевому храмі Православної Церкви України. Поховали Героя Ігоря Нечипорука з військовими почестями на Алеї Героїв на кладовищі селища Теофіполь.
Низко схиляємо голови у скорботі, розділяємо горе родини, друзів, побратимів.
Вічна слава полеглим Героям!
А.Джус
