вологість:
тиск:
вітер:
І все ж життя - прекрасне!
- Категорія: № 2 від 13.01.2022 року

А жити хочеться
і в 90…
Ніхто із них, напевне, не чекав, що на новорічно-різдвяне свято до оселі Ганни Когут, яка проживає у Мар’янівці Святецького старостинського округу, прибуде стільки людей. Та ще із символічним Дідом Морозом і колядниками під супровід мелодійних звуків баяна. Господарі вийшли зустрічати гостей. У всіх невимушена усмішка на обличчі. Було видно, що вони їм зраділи.
Здавна люди поважного віку цього села, втім, як і багатьох інших, полюбляють збиратися на Різдво сім’ями, цілими родинами. І колядують. Тішаться, що настала доба, коли можна безтурботно зустрічатися разом за спільним святковим столом.
- Це пісенний скарб нашого краю, - обмовився до голови територіальної громади Михайла Тененева очільник ради ветеранів України Теофіпольської селищної ради Володимир Кобера, який був у захваті від побаченого і почутого.
Це наша історія
- Категорія: № 2 від 13.01.2022 року
Історія церкви Святого
Архистратига Михаїла у Волиці

Парафія Святого Архистратига Михаїла у Шарлаївці (сучасна Волиця), має довготривалу історію. Перші писемні згадки про культові споруди на території села датуються XVIII ст.
11 травня 1753 р., згідно церковного літопису 1806 р., з дозволу унійного єпископа Сильвестра Рудницького в Шарлаївці збудована і в тому ж році освячена деканом Олександром Стебельським церква в ім’я Архистратига Михаїла.
Дерев’яна церква побудована із соснового дерева на дубових штемпелях і підвалах (пізніше поставлена на кам’яний фундамент), покрита гонтою, триглава з трьома залізними хрестами з позолотою, двома дверима із західного і південного боку на залізних завісах, вікон було 12 (6 великих зверху і 6 малих знизу) без решіток. Довжина храму складала 27 ліктів (16,092 м), ширина – 12 ліктів (7,152 м), висота – 35 ліктів (20,86 м), вівтар з притвором по 10 ліктів (5,96 м). Церковну садибу оточувала дерев’яна огорожа із соснових дошок, прибитих до дубових стовпів.
Свято
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року

Подарували щасливі
миттєвості
Як прекрасно, що не перевелися ще на світі люди, які своїми щирими, добрими вчинками творять маленькі дива, у час дивовижних, сповнених надією та вірою новорічно-різдвяних свят, дарують діткам чудові миттєвості щастя, радості, тепла та любові. Це про вже традиційну акцію ГО «За конкретні справи» з вручення новорічних подарунків вихованцям закладів дошкільної освіти та учням початкових класів загальноосвітніх шкіл Теофіпольщини. Започаткували її та реалізовують впродовж останніх шести років народний депутат України Олександр Герега та депутат обласної ради від політичної партії «За конкретні справи» Віктор Лебединський.
Тож і цієї святкової пори працівники громадської приймальні ГО «За конкретні справи» (що знаходиться у Теофіполі по вулиці Небесної Сотні, 66)Наталія Давидюк та Тетяна Оцалюк завітали до кожного дитячого садочка у нашій громаді, до наймолодших школярів, учнів 1-4 класів закладів середньої освіти.
- Треба було бачити, якою радістю світилися очі дівчаток та хлопчиків, - розказують, - якими щасливими вони були. Та й ми були розчуленими, зворушеними, бо спокійно споглядати це було неможливо. Ми раді, що завдяки Олександрові Володимировичу та Віктору Вікторовичу долучилися до такого прекрасного дійства, отримали масу позитивних емоцій та вражень.
Проблема
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Ще раз про пересувні
відділення поштового зв’язку
Отож, як ми вже повідомляли, з 1 грудня на території Теофіпольської громади пересувні відділення поштового зв’язку розпочали обслуговувати населені пункти, де проживає менше ніж 1200 людей. А це аж 39 сіл, більших, менших – Воронівці, Немиринці, Ільківці, Колісець, Лисогірка, Мар’янівка, Дмитрівка, Кунча, Човгузів, Вовківці, Турівка, Червона Дубина, Лідихівка, Заруддя, Строки, Троянівка, Бережинці, Рідка, Поляхова, Романів, Кузьминці, Волиця, Волиця-Польова, Колки, Олійники, Ординці, Лютарівка, Борщівка, Василівка, Великий Лазучин, Малий Лазучин, Карабіївка, Котюржинці, Підліски, Караїна, Гаврилівка, Медисівка, Єлизаветпіль, Новоіванівка. У складі пересувних відділень залишилися працювати начальники відділень з Лисогірки та Лідихівки, залишилися листоноші у Поляховій, Олійниках та Вовківцях. Тож у цих селах ситуація практично не погіршилася, зміни формату надання поштових послуг люди не помітили.
Знову нагадаємо, що керівництво Хмельницької дирекції Укрпошти запевняло жителів Хмельниччини, що реформування має на меті покращення якості поштових послуг. Що ніщо не зміниться в гіршу сторону, навпаки, все буде дуже зручно, вчасно будуть виплачуватися пенсії, періодичні видання, посилки, перекази, буде проводитися передплата. Що в перші тижні грудня відділення будуть працювати по плаваючому графіку, він буде тестуватися, аби створити графік, який буде зручний для людей. Однак, якщо узагальнити , ніхто не міг передбачити, що все буде так складно, і для жителів сіл і для працівників пересувних відділень. Бо ж графіки у грудні порушувалися, пересувні відділення приїжджали з-запізненням, люди мерзли на холоді, листоноші не розвозили пенсій, газети скидали на купу, не доставляли передплатникам, при чому чогось їх не вистачало, передплату не проводили. Люди масово висловлювати незадоволення, вимагали повернути листонош. Казали, кому така реформа потрібна, в чому економія, навіщо так знущатися над людьми?
Творіть добро і вам воздасться
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
ДЯКУЄМО ЗА ПІДТРИМКУ
У 1993 році у Теофіполі завдяки зусиллям отця Яна Білецького було зареєстровано римо-католицьку парафію. Спочатку Служба Божа відправлялась у будинку, який передала парафії місцева влада. Але після 2000 року тут розпочалось будівництво мурованого костелу, яке вже завершилося кілька років тому. Та щоб довести все до ладу, необхідно вкласти ще чималу суму коштів.
З історії ми знаємо, що благодійність завжди була властива українському народу. Це ще раз підтвердив благодійний фонд народного депутата України Сергія Лабазюка «Ми поруч», представники якого в день святкування Різдва Христового вручили нам грошовий сертифікат.
У народі кажуть: «Творіть добро, і вам воздасться». Саме за таким принципом діє наш благодійник, за що йому щиро дякуємо.
Хай вертається сторицею
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Світ не без добрих людей
Гарний, добрий новий рік
Вже ступив на ваш поріг,
Хай до вас він завітає
З тим, що серце забажає.
Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться,
Хай між вами згода буде,
Нехай Бог вас не забуде!
В наш нелегкий час, коли все більше людей потребують турботи та матеріальної допомоги, стає важко знайти тих, хто здатний сприймати чужі проблеми як свої. Навчальні заклади, які залишились в нашому районі, також перебувають в таких умовах, що без допомоги розуміючих людей не уявляють свого існування.
Адміністрація, учні, педагогічний колектив та батьки Волиця-Полівської загальноосвітньої школи висловлюють щиру подяку благодійникам за надану матеріальну допомогу президенту ТОВ «Україна-2001» Вадиму Лейві та керуючому місцевим відділком Миколі Гуменюку. Адже виділили крупи для здешевлення шкільних обідів для наших діток та постійно підтримують школу у вирішенні нагальних проблем.
Щира вдячність
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Дякую своїм рятівникам
Наприкінці минулого року я раптово захворіла, не могла, як кажуть перейти хату. Отож, довелося викликати швидку допомогу. Поступила я в лікарню, де мені встановили діагноз і зразу ж почали лікувати.
Дякуючи медичних працівникам, насамперед, Оксані Янів та медсестрам Людмилі Грух, Валентині Федоришиній, Майї Терентьєвій, Жанні Довжук, Марії Гризі я за кілька днів позбулася своїх недуг. А ще хочу висловити щиру вдячність і санітаркам, завдяки яким у палатах завжди чисто і затишно. Вони також допомагають у лікуванні своїм щирим і добрим словом. Це Галина Кравчук, Тетяна Онофрійчук, Марія Процюк, Неля Риськова. Спасибі вам всі, люди добрі.
А ще я хочу звернутися до всіх, хто потребує медичної допомоги – вчасно звертайтеся у лікарню
Проблема
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Люди дуже хороші,
та було дуже холодно
Не думала, не гадала я, що захворію на коронавірус, бо ж береглася, користувалася засобами індивідуального захисту, намагалася якнайменше перебувати в місцях масового скупчення людей, вважала, що маю сильний імунітет. Однак таки захворіла, тож лікувалася в інфекційному відділенні Теофіпольської багатопрофільної лікарні. Найперше, що хочу сказати, то це висловити велику вдячність всім працівникам відділення – завідувачу Ользі Сергіївні Поліщук, медсестрам та санітарочкам. Бо ж яка це небезпечна робота, а які доброзичливі, уважні до хворих люди! А що вже Ольга Сергіївна знаючий, високопрофесійний лікар! Призначила мені ефективне лікування, постійно стежила за моїм станом. Така молода, а така розумниця! Щирі слова подяки адресую і лікарю-інфекціоністу лікарні Лідії Григорівні Остапчук, бо долучилася до мого лікування та одужання, використовуючи свій великий досвід. Тож роблю висновок, що і лікарі, і медичний персонал лікарні просто на своєму місці, належно виконують свій обов’язок. Так і має бути.
Сторінка 154 із 290