вологість:
тиск:
вітер:
Ювілей
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Почуття пронесли через роки
3 лютого Станіслава Цезарівна та Володимир Петрович Довгошия з Новоставець святкували своє золоте весілля. Життя ж у парі прожили гідно, як і все їх покоління, тяжко працювали, дбали про свою родину, виростили дітей, дочекалися онуків та правнуків.
Їх дитинство та юність припали на нелегкі повоєнні роки, то ж добре пам’ятають і голод, і холод, і злидні. Бо які ж тоді були статки? Та завжди жили з вірою на краще, не розгубили у серцях добра, людяності, милосердя та співчуття.
Станіслава ж народилася у 1947 році в Казахстані. Сюди, в Кокчетавську область, з рідних Новоставець перед війною вислали її батьків Цезаря та Мар’яну Рудківських та старшу сестричку Яніну. А за що? За те, що були етнічними поляками, такі страшні часи тоді були. То ж сьорбнули лиха сповна. Звідти батька забрали на війну. Як було матері пережити ті роки? Слава Богу, не забили, вернувся, невдовзі і Стася побачила світ. Та чужина є чужина, хотіли Рудківські повернутися додому, бо ж нема нічого милішого за рідний край.
На часі
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Обговорювали актуальні питання
31 січня під головуванням першого заступника голови райдержадміністрації Петра Вільшинського відбулося засідання колегії райдержадміністрації. Спочатку члени колегії заслухали та обговорили інформацію начальника відділу з питань надання адміністративних послуг райдержадміністрації Галини Сторожук щодо здійснення заходів із удосконалення його роботи. Адже з адміністративно-територіальними перетвореннями, децентралізацією повноважень владних структур невід’ємно пов’язано реформування системи адміністративних послуг. Практично всі громадяни країни є споживачами адміністративних послуг і від якості та комфортності надання таких послуг залежать стандарти життя людей та їх ставлення до влади. Тому на виконання Закону України «Про адміністративні послуги» у 2014 році при райдержадміністрації був створений Центр надання адміністративних послуг – постійно діючий робочий орган районної державної адміністрації, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.
Матеріально-технічне та організаційне забезпечення діяльності Центру покладається на відділ з питань надання адміністративних послуг райдержадміністрації, який здійснює функції з керівництва та відповідає за організацію діяльності Центру. За 2018 рік через Центр надання адміністративних послуг надано 7105 послуг (в середньому за місяць – 592). З них: реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 460, реєстрація речових прав на нерухоме майно – 2693, видача паспортних документів – 376, послуги, суб’єктом надання яких є Держгеокадастр – 3371, видача документів дозвільного характеру – 43, інші послуги – 162. Надходження за надані послуги через ЦНАП в 2018 році становлять: до місцевого бюджету – 188,071 тис. грн.; до районного бюджету – 337,12 тис. грн. Роботу Центру забезпечують 4 адміністратори, тут знаходяться відділ з питань державної реєстрації райдержадміністрації та кадастрові реєстратори відділу у Теофіпольському районі Головного управління Держгеокадастру, що покращує надання адміністративних послуг суб’єктам звернення. Загалом до роботи Центру залучені 12 суб’єктів надання адміністративних послуг.
Проблема
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Бездоглядні собаки - як бути?
«Собака – друг людини» – з дитинства відома для усіх фраза ілюструє дуже тепле відношення в нашому суспільстві до цих тварин. Проте інтелект та свідомість цих істот часто переоцінюються, від чого нерідко страждають люди. Певний досвід жителів нашого району у співжитті з чотирилапими слугує тому підтвердженням.
Насправді, проблема з безпритульними тваринами актуальна не лише для нашої місцевості. Авторитетне видання Washington Post, на основі свого дослідження, включило Україну до десятки країн з найбільшою кількістю бездомних тварин, що дає нам підставу розглядати цю проблему глобально. Адже в більшості українських міст, містечок, селиш та сіл причини цього явища мають однаковий характер. Відсутність фінансування і, як наслідок, гідних притулків для бездомних тварин — нюанс, який характерний для всієї країни. Внаслідок чого не завжди безпечні та дружелюбні пси дедалі більше заповнюють собою вулиці, концентруючись біля дитячих садків, шкіл, де їх підгодовує малеча. Нерідко собачий гавкіт можна почути і з настанням ночі, що, чесно кажучи, змушує тричі подумати, перш ніж виходити на вулицю у вечірню годину. Звісно, можна безкінечно довго грати в сміливця і вперто нехтувати загрозою, проте ризик бути покусаним від цього геть не зменшується, а, навпаки, збільшується.
Грані життя
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Симфонія його життя
Ця людина вміє жити в гармонії з усім оточуючим. Завжди прагнула бути щасливою. Його формула щастя – наявність усього по трошки, але досить досконалого та бажаного. Головне – здобутого власними силами та старанням. У своєму житті, а воно часто-густо було складне і неординарне, все знаходилося у своїх межах, вчасно продумане і, головне, під власним контролем. А як іноді важко було, то будь-яке негативне життєве явище переступала сміливо, долаючи той бар’єр, позитив домінував, перемагав. Вона сама себе привчила, бо добре знала, що все залежить тільки від неї. Щоразу, будучи впевненою у своїх можливостях, не зупинялася на досягнутому. Вдосконалювалася. І як особистість, насамперед.
Слово і діло. Ці два поняття для Харлампія Пилиповича Розмаріци були нероздільні. Він брав відповідальність за тих, хто у нього повірив і пішов услід. Різнилися такі індивідуми винятковим працелюбством, активністю, раціональністю своїх дій. Ветеран-фронтовик вважає, що нічого так просто не дається, не підноситься на блюдечку. Все здобувається, досягається наполегливою працею.
Харлампій Пилипович, скільки себе пам’ятає, у підлітковому віці був запальним, умів завойовувати довіру у таких хлопчаків, як він сам. І підлітки тягнулися до нього. Саме ця риса характеру і вплинула на вибір майбутньої професії.
І коли на заході Європи, а згодом і колишнього СРСР, загорілося полум’я Другої Світової війни, 17-річний юнак із казахських степів, уже добре усвідомив своє місце у боротьбі з загальним ворогом – німецьким фашизмом. Вирішив присвятити себе військовій справі. Тож не дивно, що вже у жовтні 1942 року, пройшовши курс молодого бійця, не задумуючись попросився на навчання у військове кулеметне училище, яке у травні наступного року успішно закінчив. У званні лейтенанта був відправлений на фронт. Став командиром взводу.
Грані життя
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Життя, сповнене тепла та любові
Топтаними дорогами і вузенькими стежечками ідуть роки. Уже пережиті щоразу спливають спогадами і теплом. За плечима у Олени Семенівни Лемішко-Мисик -90, а вона усміхнена і щаслива привітно стрічає гостей: учителів, учнів Базалійської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Ледь помітне хвилювання і спогади…
Дитинство випало на грізні голодні, холодні, воєнні роки у селі Холодець Волочиського району. Тяжка домашня праця і прагнення бути учителькою боролись у юному серденьку, а коли стала студенткою Кам’янець-Подільського учительського інституту – злетіла птицею. Не дивно, що обрала філологічний факультет. Зразкова студентка- випускниця у 1954 році приїхала у селище Базалія учителькою української мови та літератури. Її дуже любили учні. І сьогодні гріють спогади колишніх випускників, бо глибокі знання, любов і повага до дітей, вміння бути наставником, порадницею і подругою одночасно створювали молодій учительці заслужений авторитет серед батьків і жителів Базалії.
Спортарена
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Пораділа за свого онучка
Минулої суботи мала нагоду побувати на змаганнях з плавання у спортивному комплексі цукрового заводу. Адже участь у них брав мій онучок Іванко, вихованець Теофіпольської ДЮСШ відділу освіти. Піднялися ми на другий поверх цього просторого приміщення, там вже були чутні дитячі радісні вигуки, вболівання. Мене вразила абсолютна чистота, неймовірна охайність, тут все зроблено так, щоб діткам було комфортно займатися, а глядачам – вболівати.
Це були міжобласні змагання, сюди приїхали команди юних плавців з Тернополя, Хмельницького та Нетішина. Все проходило дуже чітко та організовано. Хлопчики та дівчатка старалися, як могли, особливо мене вразили дівчатка, сильні, підтягнуті і так впевнено плавали. А як я вже вболівала за свого внучка, то не можу передати словами. Стільки років виступаю на сцені, беру участь в конкурсах, фестивалях, це завжди хвилювання. Та це було щось інше, коли бачила, що він пливе, такий маленький , в одному запливі йде першим, сльози котилися з моїх очей. А коли зайняв третє місце, радості не було меж. А коли побачила, що він ще й за серденько тримається, то й моє ледве не вискочило з грудей.
Спортарена
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
2 лютого з метою популяризації плавання серед дітей, підвищення спортивної майстерності юних плавців, відбувся відкритий чемпіонат смт.Теофіполь і ДЮСШ відділу освіти серед юнаків та дівчат 2006 років народження та молодші. Змагання проводилися по 3-х вікових групах: 1 вікова група - дівчата,юнаки 2006-2007 років народження, 2 вікова група -дівчата, юнаки 2008-2009 років народження і 3 вікова група - дівчата, юнаки 2010 року народження. Участь у змаганнях взяли команди з Тернополя, Нетішина, Хмельницького, та спортсмени Теофіпольської ДЮСШ відділу освіти. Наші вихованці Мирослава Кушнір посіла I місце по двох видах (100 м комплексне плавання, 50 м вільний стиль), Ангеліна Александрова – ІІІ місце (50 м вільний стиль, 50 м кроль на спині), Владислав Захарчук –ІІ місце (50 м кроль на спині), Арсен Ковальчук – ІІІ місце (50 м брас), Іван Миронов – ІІІ місце (кроль на спині).
Спортарена
- Категорія: №6 від 07.02.2019р.
Пам’яті Павла Худзіка
Вже кілька років поспіль року у спортивному комплексі Теофіпольського цукрового заводу проходить Всеукраїнський турнір з футзалу серед дорослих в пам’ять професійного футболіста, гравця Прем’єр-ліги Павла Худзіка. Такий турнір відбувся у січні і цього року. У ньому взяли участь вісім команд: «Арс-кераміка» м.Тернопіль, «Уругвай» м.Тернопіль, «Автодор» м.Ланівці, «Темп» м.Шепетівка, МФК «Славута», «Енергетик» Нетішин, ФК «Теофіполь» та команда «Друзі Павла Худзіка».
На турнірі були присутні брат Ігор з сім’єю, сеcтра Наталя з сім’єю, заступник голови федерації футболу Хмельницької області Микола Кузнєцов, голова федерації футболу Теофіпольщини Василь Сторожук, директор ДЮСШ відділу освіти Вадим Ништ, Олександр Мандзюк, Олександр Воловик – професійні футболісти, гравці Прем’єр-ліги, пастор християнсько-бабтистсько-євангелістської церкви Віктор Шершун, друзі, колеги. Головний суддя змагань Борис Борисевич, суддя Іван Федоришин.
Сторінка 200 із 231