вологість:
тиск:
вітер:
- Деталі
- Категорія: № 27 від 4.07 2019 року
- Перегляди: 771
Заслужена нагорода
З 2007 року в Україні запроваджені щорічні Премії Верховної Ради України для педагогічних працівників загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів для найталановитіших молодих учених в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок. Премія для педагогічних працівників запроваджена аби піднести роль та авторитет педагогів в суспільстві, заохотити їх до творчої результативної праці, підвищити престижність вчительської професії.
Нещодавно у сесійній залі Верховної Ради України таку високу відзнаку – диплом, нагрудний знак та грошову винагороду - отримав вчитель інформатики Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександр Пилипчук. Поки що це перший лауреат цієї престижної премії на Теофіпольщині, одиниці їх і в області.
- Деталі
- Категорія: № 27 від 4.07 2019 року
- Перегляди: 622
Дякуємо за підтримку
Нелегкі часи тепер переживає сільська медицина. І нібито реформування первинної ланки має на меті добрі наміри, адже очікуються позитивні результати, підвищення якості медичних послуг. Та поки що без допомоги благодійників не обійтися. Це на собі відчули і ми, працівники Шибенської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. От не мали вже ми з чим йти на виклики до людей, бо востаннє отримували з Центру ПСМД медикаменти невідкладної допомоги ще в березні минулого року. А люди ж то хворіють. То ж за допомогою звернулися ми до директора філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Володимира Прокопчука. З розумінням поставився до нашої проблеми цей керівник, виділив 10 тисяч гривень, дуже йому за це дякуємо.
- Деталі
- Категорія: № 27 від 4.07 2019 року
- Перегляди: 619
Слово своє дотримав
Чотири роки тому і в нашій третій Мар’янівці виникли проблеми з водою. Поступово у криницях впав рівень води, повисихали джерела, висох і ставочок. Залишилося на село лише дві криниці, і там води майже не було. То ж два роки тому вода, вірніше її відсутність, стала нашою справжньою бідою. Змушені були їздити з бідонами та бочками по воду у Святець та в першу Мар’янівку. Але ж і не у всіх і транспорт є. А як без води – кінець! Звернулися ми до директора ТОВ «Святець» Василя Мастія, адже колись він у наше маленьке село провів газ, та й була в нас тут свердловина, на балансі господарства. Вислухав нас Василь Васильович, сказав, що буде в нас вода. Хоч мав клопотів доволі, прислав будівельників, дав крана, цемент, почистили вони свердловину, поставили водонапірну башту.