Прибрати, та більше не смітити

Треба визнати, що для більшості сільських рад питання благоустрою, боротьби зі стихійними смітниками є болючими. Бо чогось так виходить, є частина людей, які люблять прибрати в себе на обійсті, а сміття виносити десь на берег, чи на колгоспний садок, чи на узбіччя дороги,чи комусь під город. Аби лиш не на відведене місце. Є такі люди чи не в кожному селі. Особливо ріже око це сміття тепер, коли навкруг незрівняна яскрава травнева зелень, і серце радіє торжеству весни.

І як з цим боротися? Та кожний має почати з себе, щоб мати моральне право дорікнути тому, хто грубо порушує правила громадського співжиття. От живуть на вулиці Сонячній у Колісці гарні господарі, садиби тут – охайні, доглянуті, просто любо подивитися. Майже в кожній хаті тут, як не автомобіль чи трактор, то мотоблок. На плечах не треба нести. Та десятиліттями на південній околиці вулиці був сміт-ник, зносили люди сюди усяку непотріб. Тут тобі корови пасуться, коні,телята чи кози, а в центрі – розкішний сміт-ник. Правда, щороку його підгортають, вийшло вже таке велике, як курган. І знову сюди сміття виносять. Ясно, що не з-Загреблі, а якісь нерадиві господарі з вулиці Сонячної. Розвіває вітер сміття, пластикові пляшки на берег та людські городи. Ще ж щось гниє та тхне.
Зверталися люди до Ільковецького сільського голови Олександра Лісового, хай би організував, попросив у місцевому відділку філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» техніку, щоб вивезти той смітник, щоб і сліду від нього не залишилося, розрівняти те місце. Заросло б травою, і вже б контролювали, щоб ніхто більше не смів виносити сюди сміття. Є на те визначене місце.
Звертаються ще раз, вже через газету. І до директора філії Володимира Прокопчука – за підтримкою та допомогою. Сподіваються, що на цей раз їх таки почують.
А.Джус