... ДОТИ Й БУДЕ УКРАЇНА

Наша родина є постійними читачами “ЖТ” і ми дуже хотіли б на сторінках вашого видання висловити вдячність та привітати наших мужніх чоловіків з Днем Збройних сил України.
6 грудня наша країна відзначає День Збройних сил України і я хочу привітати моїх дорогих військових, сина Василя (на фото) та чоловіка Юрія, з їхнім професійним святом. Син зараз боронить нашу землю на Сході України, а чоловік - тут, працюючи у райвійськкоматі. Дорогі мої патріоти, горджуся вами і дякую Богу за те, що ви у мене є, а вам вдячна за мирне небо над головою, за мир і спокій у нашій сім’ї. Бажаю, щоб швидше закінчилася війна, щоб ви повернулися додому здоровими і щасливими.
А ще хочу подякувати своєму дорогому колективу Поляхівського НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-колегіум, педагогу-організатору Наталії Яблонській, вчителю трудового навчання Ларисі Школьній, учням нашої школи, які змайстрували своїми руками ангеликів та сердечка - обереги для мого сина та його побратимів (11 клас), написали такі щирі листи (9, 10 та 11 класи), намалювали красиві малюнки (4 клас) і зібрали солодкі гостинці... Щиро дякую вам усім!

Збираючи передачу сину на передову, перечитала все, передивилася, виплакалася і зрозуміла: доки є на цій землі такі небайдужі до України чоловіки і сини, колеги та учні - доти й буде Україна!
Успіхів вам усім у нелегкій журналістській праці. Гарну справу робите тут, у нашому регіоні. Хай Бог благословляє вас всіма щедротами.
Людмила Цимбалюк, село Поляхова