Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №42 від 17.10.2024 року
Перегляди: 10

Як ми вже повідомляли, на чемпіонаті Хмельницької області з важкої атлетики у Городку, вдало виступила, стала переможницею наша вихованка відділення важкої атлетики спортивного комплексу ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» Вероніка Левина. Саме вона була відібрана у склад команди Хмельницької області на чемпіонат України з важкої атлетики у віковій категорії 13-15 років. 

Вероніка навчається у сьомому класі Теофіпольського ліцею № 2, важкою атлетикою займається лише рік. Але вже проявила себе як здібна, наполеглива спортсменка. До чемпіонату України готувалася дуже напружено.

І от нещодавно, 6-10 жовтня, змагання такого високого рівня відбулися у місті Хуст Закарпатської області. Звісно, це було вражаюче, були присутні титуловані важкоатлети, доброзичлива атмосфера змагань надихала на боротьбу.

Вероніка, яка виступала у ваговій категорії 55 кілограмів, показала непоганий результат: ривок штанги – 32 кг, пощтовх штанги – 45 кг, загальна сума – 77 кілограмів. Посіла четверте місце. Вважаю, що це дуже добрий старт.

Приємно нам було зробити фото на згадку з бронзовими призерками Оліймпійських Ігор Юлією Паратовою (на фото) та Юлією Калиною.

Знову дякую Благодійному фонду Вадима Лейві «На благо України», адже профінансував нашу участь у чемпіонаті.

Василь Михайлінчик, тренер

Деталі
Категорія: №42 від 17.10.2024 року
Перегляди: 19

Раїсі Михайлівні Глов’юк з Теофіполя 3 серпня виповнилося вже 84 роки. Маленька, худенька, та енергійна, з ясним розумом та світлою пам’яттю.

– Не думала, – каже з сльозами на очах, – що доживу до другої війни. Народилася я в 1940-ому році в Алтайському краю, в Сибірі, глибинці росії. Була зовсім маленькою, та пам’ятаю, як з кожної хати забирали чоловіків на фронт, як приходили похоронки, як поверталися покалічені солдати. Яке було горе, яка була біда! І знову така страшна війна?

В Україні, в Теофіполі живе вже 63 роки. Сподобав українець Анатолій Глов’юк з Іванівки, що за Базалією, симпатичну, усміхнену, спритну дівчину Раю, проходив тут, в Алтайському краю строкову службу. Та й забрав її з собою додому. Таке  було тоді – ті їхали туди, ті їхали сюди.

Перебралися в Теофіполь, стали працювати: Анатолій – в «Сільгосптехніці», Раїса – на центральному поштовому відділенні. Нелегкі були часи, ніхто не розкошував, та надіялися на краще. Народилося в них троє синів – Сергій, Вася, Петро, жили, розживалися, отримали квартиру. Довелося пережити їм страшне горе: Вася прийшов з армії, одружився з хорошою дівчиною Ніною, народилася донечка Аллочка. Було йому 22 роки, як загинув в автокатастрофі, тут, на дорозі коло колишньої «Сільгосптехніки» стоїть пам’ятний знак. І треба було з цим жити, з такою раною в душі.

Деталі
Категорія: №42 від 17.10.2024 року
Перегляди: 15

Милосердний Боже, Отче наш!

Звертаюся до Тебе і схиляю коліна мого серця – серця матері, син якої знаходиться на війні.

Боже всемогутній, віддаю у Твою люблячу Батьківську руку життя сина мого і молю тебе, Отче, бережи його життя від усякої кулі, від зради, від усякого полону.

Укрий його Твоєю Святою рукою і допоможи йому виконати свій обов’язок, захищаючи Вітчизну від ворогів.

У важку хвилину допоможи йому звертатися до Тебе і покладатися тільки на Тебе та на Твоє слово.

Нехай Твоя милість і благодать буде з ним, щоб він був сміливим, мужнім і приймав правильні рішення – рішення від Тебе.

Деталі
Категорія: №42 від 17.10.2024 року
Перегляди: 8

15 жовтня – Міжнародний день сільської жінки

Ода сільській жінці

До тебе слово, жінко із села!

Про тебе слово, жінко-трудівнице.

Споконвіків ти хрест важкий несла,

Несеш і досі – вперто, не здаєшся.

Бо ти – взірець терпіння й простоти,

Смілива й сильна, горда й незалежна.

Свята земля – криниця, звідки ти

Черпаєш силу і любов безмежну.

Ти, жінко, – справжній еталон краси,

Розкішної, природної, живої.

І сам Господь тебе благословив

Світ огортати ніжністю й любов’ю.

Весела, добра жінко із села,

Душа твоя завжди відкрита, щира.

Своє гніздо, свій рід ти зберегла,

Ти – людяності й мудрості мірило.

#Інна_Крупяк, 13.10.2024 р.

Одягнімося в людяність, люди

Одягнімося в людяність, люди,

І скиньмо жупани жорстокості.

Хай щоденним одягом буде

Доброта, милосердя, закоханість.

Покопирсаймось в шафі чеснот -

Віднайдім капелюх привітності,

Зі старих напівзношених бот

Позмиваймо болото негідності.

Теплий светр купім – оверсайз,

І теплом свою душу зігріймо.

Перегляньмо в крамниці весь прайс,

Може, ще щось з чеснот нам підійде.

Головне – в гардеробі завзято

Серед давніх речей і обнов

Ми тримаймо на будень і свято

Найчудовіший одяг – любов!

Таїсія Ястремська

11.10.2024

ОСТАННЯ ПІСНЯ ОСЕНІ

Для когось ця осінь буде останньою,

Накриє очі млосна пустота,

Чуттєва пісня прозвучить прощальною,

Хоч за вікном і осінь золота.

Для когось вже сльози стануть солодкими,

Для когось гіркими ллються через край,

Заковані в кайдани нелюдські колодками,

А хтось потрапить у свій мрійний рай.

Хтось знов відчує справжнє особливе свято,

Комусь ці феєрверки, а комусь біда,

Хтось скаже своє перше в світі «Тато,»

А щось втрачати – комусь не шкода.

Всі такі різні – всюди колорити,

Хтось йде під потяг, хтось до висоти,

На паралелях, й що тут говорити,

Лиш той щасливий, хто не знав біди!

Годинник на стіні розказує про час,

Він не лікує – він нас вчить любити,

Бути сильнішим серед інших мас,

Все цінувати і по правді жити.

Для когось осінь вже не загорить,

Й зими не буде, й літа та весни,

Й легенда про Героя затремтить,

Лиш прийде в гості в наші з вами сни.

Для когось падолисти не злетять,

Комусь ця осінь вже остання, наче перша,

І лиш від щастя очі в нас горять,

Від всіх емоцій й невагомих звершень.

Сніжинки перші в вікна споглядають

На мирне небо вже, мабуть, чекають,

Тепло своє заховують в краплинках

Й на Землю осідають в білих намистинках.

Ви свою осінь в серці збережіть,

І байдуже – чи перша чи остання,

Надійтесь, вірте й від душі любіть,

Бо лиш пора ця втілює бажання!

Даша Філімончук

17.11.23

Деталі
Категорія: №42 від 17.10.2024 року
Перегляди: 17

«Ми маємо визнати, що мобілізація, якщо не провалена, то не досягає своїх цілей». Я володію приблизними даними, але вони вже і так публічно озвучені.

Бусифікація та рейди на концерт Вакарчука, єдиного українського виконавця спроможного зібрати зал в сучасних умовах, викликають у суспільства негатив.

Формула набрати зеків та сзчшників, як зробила РФ працює, але не дає потрібних кількісних показників.

Росія знайшла формулу, яка діє все гірше та гірше, але діє – гроші.

Усі формули розробив наш противник.

Вони пропонують високі зарплати та $25 тис. за підписання контракту. В майбутньому це створить конфлікт між людьми які отримали гроші та тими хто пішов по мобілізації, особливо, якщо буде оголошена нова.