Погода

Нікому й ніколи не скорити народ, який серцем і душею любить свою країну! Нікому й ніколи не скорити країну, де кожен, як може, робить свій вклад в перемогу Батьківщини.

Тож до Дня захисників та захисниць, Дня українського козацтва у нашому Святецькому  ліцеї відбувся благодійний ярмарок та виховний захід «ЗАХИСНИК-СИЛА І МІЦЬ ДЕРЖАВИ!»  Такі  патріотичні заходи у нас вже стали доброю традицією, адже у скрутні для нашої країни часи, діти теж не можуть стояти осторонь.

До благодійного ярмарку учні та батьки віднеслися дуже відповідально. Для продажу приготували різноманітні смаколики та  випічку. Кожен клас, який брав участь у ярмарку, намагався не лише вразити оригінальністю та творчим підходом в приготуванні страв, але й зібрати якомога більше коштів для підтримки наших захисників. Учні активно запрошували до своїх столів, рекламували товар, у який було вкладено часточку душі.

Спільними зусиллями  нам вдалося зібрати 26 тисяч гривень.

Ми щиро вдячні нашим учням, вчителям, батькам та усім жителям села за те,  що  всі з великою душею і теплом відгукнулися та долучилися до благодійного ярмарку!

У нашій Волицькій гімназії з нагоди державних свят ми завжди проводимо змістовні, глибокого виховного змісту патріотичні заходи. Бо виконуємо почесну місію: формуємо світогляд,  громадянську позицію у наших дітей, ростимо справжніх українців-патріотів.

Тож з нагоди Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва провели дуже цікаву  інтелектуально-патріотичну вікторина «Що я знаю про українське козацтво?» за участю хлопців 5– 9 класів.

Учасники продемонстрували свої знання під час інтелектуального конкурсу, позмагалися в якнайшвидшому поїданні вареників,– однієї з найулюбленіших козацьких страв, активно підтримали своїх отаманів під час виконання незвичайних  завдань.

Цьогоріч перше жовтня, день захисників та захисниць України, День Українського козацтва для нас, активістів ветеранського та волонтерського руху Теофіпольщини, було особливим. Бо на запрошення наших однодумців, патріотів, волонтерів, сподвижників козацького руху з Тернопільщини, наша делегація  побувала на благодійному концерті з нагоди Дня захисника та захисниць України в Тернополі.

Це було неймовірно, вражаюче, у всіх нас був піднесений, патріотичний настрій. Ще було приємно,  що найкращі представники волонтерського руху Теофіпольщини були відзначені нагородами Тернопільської обласної ради та Тернопільської міської ради. Так, міський голова Сергій Надал вручив подяку міської ради та іменний годинник волонтеру Гуманітарного штабу Теофіпольщини Наталії Гонюк. Очільниця волонтерської групи з Колок Галина Лепетун отримала подяку обласної ради та орден «За благодійність» ГО «Тернопільський козацько-десантний рій». Голова Гуманітарного штабу Теофіпольщини Анатолій Козак, благочинний Теофіпольського округу Православної Церкви України митрофорний протоієрей отець Василь Крисак, господиня ветеранського клубу за інтересами «Скарбниця» Валентина Романович були нагороджені подяками  обласної ради.

Вчителька історії та правознавства Теофіпольського ліцею № 3 Світлана Анатоліївна Станчук добре відома в освітянській спільноті Теофіпольської громади. Адже вона досвідчений спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, очолює професійне зібрання вчителів історії громади, невпинно працює над підвищенням свого професійного рівня, педагогічної майстерності.

А ще притаманні їй інші чесноти. Бо готує та проводить щорічний конкурс «Юні знавці Конституції України», захоплюється краєзнавством, працює з архівними документами, вивчає історію Теофіполя та його мешканців – українців, євреїв, поляків кінця ХVIII-XIX cтоліть, є чудовим автором публікацій у нашій газеті на цю тему.

– Чому я обрала таку професію, – міркує , – бо люблю своїх учителів, ці люди завжди  були для мене взірцем порядності, освіченості, людяності, відданості цій нелегкій, подвижницькій праці. Найперше, таким взірцем був мій дідусь Іван Захарович Боярчук, вчитель фізичної культури та трудового навчання Святецької середньої школи. Адже моя мама зі Святця, тож досі пам’ятаю, як він мене, малу, вів за руку до школи. Я закінчила Іванківську восьмирічну школу, це Борщівський район  Тернопільської області. І тут у мене були найкращі вчителі, коли зустрічаюся з однокласниками, завжди згадуємо про них, це дуже гарні спогади. Це мої улюблені викладачі Кременецького ліцею Микола Лазарович, Наталія Назарович, Олександр Соловей, де я навчалася.  Це викладачі Тернопільського Державного Університету, перший декан історичного факультету Микола Алексієвець, Тетяна Гонтар. Тут я здобула вищу освіту, тут сформувався мій світогляд, як вчителя історії.