Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №39 від 26.09.2024 року
Перегляди: 78

Продовжує працювати Гуманітарний штаб Теофіпольщини. А ми знову про це пишемо. Наприкінці минулого тижня великий збір продукції довготривалого зберігання відбувся у селах Кунча та Дмитрівка. Організатором акції став голова ветеранської організації сіл Кунча та Дмитрівка Олександр Стучинський. Підтримав ініціативу голова ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк: для збору продукції надав вантажний автомобіль з водієм Геннадієм Басом та двома робітниками.

Тож проїхали по селах, зібрали та привезли біля 4 тонн вантажу на склад штабу. Люди віддавали картоплю, цибулю, моркву, столові буряки, закрутки, сало, смалець, цукор, все, чим могли поділитися. Оскільки не всі знали, про акцію, на окремих вулицях Кунчі буде організований локальний збір.

А в неділю благодійний ярмарок у Теофіполі організували та провели волонтерські групи Наталії Гонюк з Новоставець та Галини Лепетун з Колок. Добре попрацювали, наготували усілякої смакоти. У Новоставцях готували Наталія Гонюк, Олена Глов’юк, Ніна Баб’юк та Олена Зубова. Наталія Гонюк наварила адигейського сиру, напекла бісквітів та млинців. Разом наварили сюрпу, козацький куліш, приготували шашлики, пальчики, котлети, млинці з м’ясом, капустою та сиром. В Колках Галина Лепетун, Наталія Семенюк, Валентина Шкроба, Світлана Чернега, Люба Косєнкова наготували пиріжки смажені з горохом та часником, біляші, биточки, картопляні зрази з м’ясом, десерт «бите скло», А Тетяна Іванчук з Волиця-Польової наготувала торти, рулети, корзинки.

Деталі
Категорія: №39 від 26.09.2024 року
Перегляди: 104

Привіт! Ти як?

Пробач за фамільярність...

Я добре знаю норми спілкування,

Та винятки прописує реальність –

Тепер це наше основне вітання.

Почну спочатку.

Осене, вітаю!

Сьогодні вільну я знайшла хвилинку,

Хоча давно писати намір маю

Тобі листа на аркуші в клітинку.

Деталі
Категорія: №39 від 26.09.2024 року
Перегляди: 94

Віталій Моцюк з Новоставець обрав мирну професію. Закінчив економічний факультет Кам’янець-Подільського Національного Аграрного Університету, почав працювати за спеціальністю у місцевому господарстві. Коли мама перенесла інсульт, звільнився з роботи, аби доглядати її, важкохвору. Не кожний син здатний на такий вчинок. А він, молодий хлопець, виконав свій синівський обов’язок.

Та життя жорстоке. Померла мама. Одружився, радів донечці Маргариті. До професії не повернувся, треба було заробляти на сім’ю. Був на двох роботах, влаштувався водієм на фуру, став далекобійником. Та у першому шлюбі не склалося. І таке буває.

– Як почалася ця велика війна,– пригадує двоюрідна сестра Наталія Гонюк,– з її перших днів пішов у військкомат. Прийшов до мене і каже: «Я йду, бо хто буде вас захищати? Хто, як не ми?» Ми поїхали в Хмельницький, скупилися. І вже з перших днів березня його забрали, хоч строкову службу не служив. От такий він у нас патріот.

Потрапив Віталій у 48 Кам’янець-Подільську інженерну бригаду, в один з підрозділів понтонно-мостового батальйону.

– Ми думали, що він ще у Кам’янець-Подільському, – продовжує Наталія, – а він вже був на Донецькому напрямку, не признався нам. Приховував і те, що був на Покровському, у тому пеклі. Підтримуємо його, як можемо, відсилаємо посилки з продуктами, маскувальними сітками. Дякую дівчатам з Агенції місцевого розвитку, які їх плетуть. Було таке, що й обгорів в машині, треба було все знову купити. Організатор нашого Гуманітарного штабу Теофіпольщини Андрій Петринюк передав йому прилад нічного бачення для безпечного пересування автомобіля вночі. А ще хочу сказати таке: він у нас такий оптиміст, ніколи ні на що не нарікає, каже, треба йти до самої перемоги, щоб наші діти ніколи не знали, що таке війна. Дуже ним пишаюся, він справжній воїн.

Деталі
Категорія: №39 від 26.09.2024 року
Перегляди: 78

Навіки Бог і Україна

В моєму серці обнялись.

Дві неосяжні величини,

Перед якими світ схиливсь

Кожного року у всіх куточках Землі 21 вересня відзначають Міжнародний день миру. Для більшості людей планети Земля мир – це повсякденна реальність. На вулицях спокійно, діти ходять до школи. Там, де підвалини міцні, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися. Для тих, хто увесь час жив у світі благополуччя, ці слова нічого не значать. Їм важко оцінити ту величезну роль Міжнародного дня миру, де розриваються снаряди під вікнами будинків. Однак для дуже багатьох людей в сучасному світі цей дар – не більше, ніж казкова мрія. Привернути увагу до проблеми миру Землі – ось основна мета цього свята.

Мир у рідній Україні – це найзаповітніше бажання усіх українців, котре вони висловлюють вголос так згуртовано, як ніколи раніше. До відзначення цього свята щороку долучається і Новоставецький ліцей . Учні 1-11-х класів приєдналися до Всесвітньої акції «Голуб миру» під гаслом «Хай буде мир на всій Землі», провели лінійку « Нам потрібен мир», де ведучі Саша Мельник та Яна Федчук розповіли про історію дня миру, діти співали пісні та танцювали, говорили про необідність миру на Україні.

Деталі
Категорія: №39 від 26.09.2024 року
Перегляди: 74

Щиро переконана в цьому Олена Манащук зі Святця, яка вже сімнадцятий рік проживає у США, у місті Стемфорд поблизу Нью-Йорка. У 19 років вона, молода дівчина, студентка Тернопільського Національного Педагогічного Університету виграла «зелену карту» і зважилася сама переїхати за океан і будувати своє життя тут. В країні, де кожний, хто хоче працювати, хто сумлінно працює, може забезпечити собі гідне життя.

В країні, де все прозоро, де держава захищає кожного громадянина, кожного мігранта, де всі рівні перед законом.

Але спершу розкажемо про чудову родину Любові Петрівни та Василя Матвійовича Манащуків, колишніх вчителів Святецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Простих, щирих, відкритих, трудящих, наполегливих, стійких, надійних, добрих, справедливих, скромних людей, прекрасних батьків. І ці епітети можна продовжувати. Бо виросли в селянських родинах, змалку були привчені до праці, до того, що треба жити по совісті, не робити нікому зла, а лише добро. Люба Петрівна працювала вчителькою початкових класів, Василь Матвійович – вчителем трудового навчання.