Не сидять без діла активісти Гуманітарного штабу Теофіпольщини. Хоч літо, спека, а продовжують організовувати акції по збору продуктів довготривалого зберігання на підтримку Збройних Сил України – для бійців-земляків та зовсім незнайомих захисників Вітчизни. А волонтерські групи Наталії Гонюк з Новоставець та Галини Лепетун з Колок продовжують готувати домашні консерви – тушонку, каші з м’ясом. Все таке, що можна переслати чи відвезти бійцям і воно не зіпсується.
От звернулася до Андрія Петринюка мама бійця Лілія Яковчук з селища цукрового заводу, попросила про допомогу. Служить син у підрозділі, який саме формується на території однієї з громад Хмельниччини, треба продуктів. Тож взяли на складі штабу стару картоплю, моркву, Василь Довжук з Теофіполя надав чотири мішки картоплі, по мішку моркви та столового буряка. Вдома в Лілії ще забрали цукор, горох, крупи. В Строках мама бійця Світлана Хом’юк та продавець магазину Ольга Джус організували збір картоплі, консервації, яєць, печива. Все це до штабу привіз Володимир Яцюк. В Новоставцях зібрали біля 300 яєць, привезли кашу з м’ясом в банках. І от все це повантажили в бус Андрія Шклярука з Новоставець, разом з Наталією Гонюк, Оленою Глов’юк та Лілією Яковчук повезли продукти.
– Зустріли нас дуже радісно, – розказує Наталія Гонюк, – з нами спілкувався сам командир, казав, що до них ще волонтери не приїжджали. Дуже дякували хлопці за те, що ми їм привезли. А ще треба їм сокири, будівельну плівку, цвяхи, пилки, кухонний інвентар. Тож через пару днів ми знову поїхали. З штабу забрали решту старої картоплі, мішок ячмінних круп. З Базалії та Воронівець Анатолій Козак та Василь Гандовський привезли закрутки, крупи, вермішель, каву, чай, печиво, солодощі, це все зібрали прихожани Православної Церкви України. В Колках забрали 20 баночок тушонки, три лотки яєць, 3 п’ятилітрових відерець засоленого сала. А надала його Світлана Морозюк з Волиця-Польової. Благочинний Теофіпольського округу Православної Церкви України Теофіпольської територіальної громади отець Василь Крисак надав кілька великих пакетів печива та цукерок від своїх парафіян. Завантажили в автомобіль Андрія Васильовича та поїхали – Лілія Яковчук, Галина Лепетун, отець Василь та я. Знову нам були дуже раді, а Лілія Степанівна привезла ще й набори металевого посуду, бо й таке треба. Отець Василь поблагословив бійців, окропив свяченою водою, проказав молитву. Щоб Матір Божа вберегла та заступила, покрила своїм покровом. Були бійці дуже зворушені, захоплені. Вирішили ми, що будемо і надалі підтримувати цей підрозділ, робити для них все, що в наших силах.
Ще ж впродовж останнього тижня Наталія Гонюк відправила 10 посилок новою поштою бійцям-землякам. В тому числі Дмитру Лебідю з Човгузова, Михайлу Криську з Новоставець, Сергію Павлюку (родом з Новоставець, жив у Колісці), Вадиму Букевичу з Кривовільки, Віталію Моцюку, Дмитру Сиверському з Новоставець, Віталію Ільчуку з Кунчі. 8 посилок бійцям-землякам днями відправили невтомні волонтери з Колок. Галина Лепетун, Людмила Бас, Наталія Семенюк, Валентина Шкроба, Люба Косєнкова та Світлана Чернега наготували тушонку та каші з гречкою та перловкою з м’ясом. Світлана Сандалюк в автоклаві їх зтушкувала. За донати небайдужих жителів громади ще закупили печиво, каву, чай, мівіну. А Тетяна Іванчук з Волиця-Польової напекла 5 коробок домашньої випічки. І от вийшли такі посилки. Посприяла у їх відправці «Новою поштою» Наталія Гонюк.
Про подальші наміри Гуманітарного штабу Теофіпольщини розказує Андрій Петринюк:
– Знаємо, що запаси в людей вичерпуються, бо ж все подорожчало, щоб щось мати, треба понести затрати. Але ми маємо продовжувати підтримувати Збройні Сили України, це наш внесок у перемогу. Тож оголошуємо акцію «Тисяча баночок тушонки для ЗСУ». Відкриваємо збір коштів, аби закупляти свиней та яловичину, будемо закривати тушонку. Є в нас тут великий автоклав, крім тушонки, будемо робити і каші з м’ясом. Ще для цього треба півлітрові баночки та кришки. Хто має змогу, хто хоче долучитися до нас, запрошуємо. Ще маємо намір провідати поранених та контужених бійців, які лікуються в спеціалізованому медичному закладі в Скаржинцях. Знаємо, що треба їм шкарпетки, рушнички, серветки. Тільки разом можемо щось зробити, наблизити перемогу.
Галина Тебенько
