Всю ніч сурмить повітряна тривога,

Вкотре застерігає про біду

Я порятунку прошу тільки в Бога,

Бо у підвал з дружиною не йду.

Обоє у квартирі ми прикуті,

Сирена тут і вдень, і в ніч вінча...

Згинь, пропади, звіряко підла, Путін!

У пеклі вже стоїть тобі свіча.

У важкохворих, іроде, стріляєш?!

Вбиваєш стариків, дітей, жінок.

Якщо ти десь ще кровну матір маєш,

Ти в неї виродок, а не синок.

Диктаторів поповнив чорні лаври,

Став терористом номером один.

Тож ти – злочинець, не глава держави,

І кари не зупинить часу плин.

А щезнуть, як імла, рашистські зграї,

Свободи сонце осія весь світ, |

Добро і мир цвістимуть в нашім краї,

Лиш біль ятритиме багато літ.

Тадеуш Островський,
інвалід першої групи по зору, Теофіполь

Від автора: сердечно дякую соціальному працівникові Галині Акаєвич та директору Теофіпольської ЦБС Світлані Рудик зв сприяння у підготовці цієї публікації.