Яке щастя, коли в родині всі живі та здорові, всі, кого ми любимо, хто для нас найрідніший та найдорожчий. І роки не мають значення. От моїй мамі, берегині нашого роду Ганні Іванівні Неставальській у січні минуло вже 90 років.

Звісно, що здоров’я вже у неї було не те, що раніше, але ще дуже багато мені допомагала, і в домашній роботі, і мудрими порадами. Та трапилося лихо, важко захворіла. Але такі умови склалися в моїй сім’ї, що не можна було її пролікувати стаціонарно.

Та слава Богу, що працює в нашому селі завідувачем Шибенського фельдшерського пункту Надія Володимирівна Романюк. Що це за прекрасна людина! Вона щодня приїжджала до нас додому, виконувала призначення лікаря, робила все дуже професійно, консультувалася з іншими лікарями. І, що, вважаю, дуже важливо, ставилася до моєї мами, до старшої людини, як до рідної!

Тож як я радію, що її стало легше! Вона все розуміє, може щось сказати, ми проходжуємося по хаті, виходимо на ганок подихати свіжим повітрям. Лікування продовжується, бо ця хвороба дуже важка. І щоразу, коли приїжджає Надія Володимирівна, мене вражає її висока професійність, відповідальність, її чуйність.

Тож щиро дякуємо вам, дорога наша рятівнице! Зичимо вам міцного здоров’я, великого родинного щастя, поваги та пошани від людей, миру та спокою на душі. Залишайтесь такою, як ви є, бо ви – справжня людина з великим, добрим серцем.

Зоя Домчук, село Шибена