15 грудня в Україні відзначається День працівників суду. Судова влада — незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судами. Для виконання покладеної на неї функції судова влада наділена владними повноваженнями і засобами примусу до виконання прийнятих нею рішень. Зокрема, конституційною засадою судочинства є обов’язковість виконання рішення суду, що вимагає від державних органів, посадових осіб, усіх громадян неухильного підкорення велінню судової влади.
Судова влада займає особливе місце в системі державної влади. Взаємодія судової влади з іншими гілками влади в Україні здійснюється на основі “механізму стримувань і противаг”, який полягає у тому, що органи законодавчої влади впливають на суди, створюючи для них законодавчу базу діяльності. Крім того, Верховна Рада України разом із Президентом України беруть участь у формуванні судової системи – призначені суддів. Але суди їм не підлеглі і зазначені органи не вправі контролювати законність вироків та інших судових рішень.
Головною функцією суду є захист прав та свобод людини. У сучасному суспільстві судова влада виконує функцію вирішення юридично значущих справ, які мають юридичні наслідки. Зміст цієї функції полягає в тому, що виключно судові органи та судді, як носії судової влади, мають повноваження щодо юридичної оцінки правовідносин, що виникають у сфері застосування норми права. Суд (судді) компетентний зробити висновок про наявність порушеного права, дати правову оцінку такому порушенню, визначити коло осіб, винних у порушенні норми права, та призначити їм міру відповідальності за таке порушення і, нарешті, визначити належні заходи щодо поновлення порушеного права. Така діяльність суду (суддів), що ґрунтується на праві, підкоряється праву і спрямовується на його виконання, є здійсненням правосуддя. Отже, правосуддя становить зміст судової діяльності по вирішенню юридично значущих справ, що мають юридичні наслідки.
23 березня 1923 року утворено Теофіпольський район Хмельницької області. З інформації, яка виявлена в архівних документах, а також отримана шляхом опитування колишніх працівників суду та інших громадян, обізнаних з історією району, встановлено, що до Великої Вітчизняної війни на території району працював Теофіпольський народний суд. В зв’язку з окупацією району німецько-фашистськими загарбниками суд відновив свою роботу лише після його звільнення у березні 1944 року. З 1959 року в зв’язку з перейменуванням району на Мануїльський район до ліквідації району у 1967 суд мав назву Мануїльський районний суд. В різні роки Теофіпольський райсуд очолювали: Паляниця Петро Пантелеймонович, Каденко (ім’я та по батькові встановити не вдалося), Дацюк Пилип Кирилович, Мокрієнко Степан Кіндратович, Шевченко ( ім’я та по батькові встановити не вдалося), Терземан Анатолій Григорович, Морзінський Володимир Йосипович, Кульбаба Василь Миколайович, з лютого 1985 р по 15.04. 2015 р головою Теофіпольського районного суду працював суддя Стецюк Іван Савич.
Хоча Теофіпольський район належить до одних з найменших за кількістю населення в Хмельницькій області, однак по навантаженню судді за кількістю справ він постійно входить у п’ятірку лідерів. Не змінила цю статистику і війна з російськими загарбниками. В 2023 році в провадженні Теофіпольського районного суду перебувало 1253 справи, в тому числі 487 цивільних та 121 кримінальна. Серед цивільних справ значно зросла кількість справ про позбавлення батьківських прав, усиновлення, визнання особи недієздатною. Так, наприклад, в 2022 році надійшла одна справа про усиновлення, а в 2023 – 6 справ. Незважаючи на те, що в Україні оголошено воєнний стан, не зменшилася кількість справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП – керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; в 2022 році було 105 справ, в 2023 – 107 справ, і, як наслідок – за ст. 124 КУпАП – порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна – в 2022 році – 24 справи, в 2023 – 32 справи.
До суду звертаються особи для вирішення своїх проблем, і, як правило, є дві сторони у справі, тому хтось виходить із зали суду задоволений, а хтось – з образою. Є давній латинський вислів: «Закон суворий, але це закон», суд керується в своїй діяльності саме Законом, а не нормами моралі чи традиціями, не емоціями, а саме нормою Закону. Люди мають це усвідомити, тоді і держава наша буде дійсно демократичною і правовою.
Для підвищення правової культури серед учнів в Теофіпольському районному суді проводяться дні відкритих дверей, старшокласники знайомляться із структурою суду, його основними напрямками роботи, беруть активну участь у театралізованих судових засіданнях.
З 24 лютого 2022 року Теофіпольський районний суд ні на день не припиняє своєї роботи, забезпечуючи доступ до правосуддя, маючи непорушну віру у Збройні Сили України, не відгороджувався від людей мішками з піском, завжди відкритий для своїх відвідувачів. Здійснюючи своє основне призначення – забезпечення правосуддя – судді та працівники суду підтримують Збройні Сили України:це перерахування коштів, купівля продуктів харчування, одягу та іншого спорядження, наближаючи, в силу можливостей, перемогу над ворогом.
Галина Бурлак, голова Теофіпольського районного суду
