Здається, це було ніби вчора, а 19 червня мине 10 років, як на 62-ому році життя відійшов у вічність справжній господар, великий патріот Теофіпольщини, відомий аграрій, Заслужений працівник сільського господарства України, багаторічний керівник району Василь Корнійович Шуляк.
Це була важка та непоправна втрата для нашого краю. Бо так рано, у пору життєвої мудрості, пішла з життя людина, яка могла б звершити ще немало добрих справ.
Щедро наділила його доля гострим розумом, силою духу, працелюбністю, вмінням досягати поставленої мети, доводити розпочату справу до кінця. Бо ж яку посаду не займав, завжди був успішним, залишав по собі хороші здобутки.
Народився Василь Корнійович Шуляк 8 лютого 1952 року у селі Лютарівка в простій родині колгоспників. Його батьки Марія Олексіївна та Корній Микитович упродовж всього життя були для нього зразком працьовитості, селянської хазяйновитості. Батько був майстром на все село: мурував хати, міг сам зробити токарний станок, верстат, жорна, млин, вітряк, майстрував меблі, мав велику пасіку. Вчив сина всьому, чого сам знав та вмів. Головне, що отримав у спадок від батьків – господарську жилку, кмітливість, нетерпимість до нероб, лінивців та п’яниць.
Тож рано розпочав свій трудовий шлях, наполегливо вчився, самовіддано працював, скрізь був лідером. У 22 роки став головою колгоспу імені Калініна у Строках, це було відстале господарство, та за п’ять років вивів його у передові. Будував дороги, тваринницькі приміщення, збільшилися надої молока, валова продукція зросла у два рази. Понад 12 років очолював колгосп «Труд» у Новоставцях, тут найяскравіше проявив свій талант керівника – мудрого, вимогливого, справедливого. За час його роботи господарство стало одним з кращих в області, був добудований комплекс на 7 тисяч голів ВРХ, будувалися дороги, ферми, вирішувалися соціальні питання, найперші в району були газифковані села колгоспу.
З 1992 по 2006 рік керував Теофіпольським районом, був представником Президента у районі, головою районної ради, головою райдержадміністрації, знову головою районної ради. Непросто було, особливо в середині 90-их, коли 5-6 різів на день виключали світло, не виплачувалися пенсії, зарплати, люди відкрито висловлювали невдоволення. Та і в таких умовах район був в числі кращих в області. Було закінчене будівництво Теофіпольської середньої школи № 3, збудована Ординецька середня школа.
Побував в багатьох країнах світу, був в Німеччині, Франції, Польщі, США, вивчав сучасний досвід аграрного виробництва, передові технології. Був представником України в Палаті регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, бачив, як там живуть люди, яка там висока продуктивність праці в сільському господарстві. Тож іншого виходу, ніж реформування, не бачив.
Сприяв духовному відродженню, зміцненню віри людей в Бога. За його сприяння був збудований Свято-Покровський храм у Теофіполі, українська церква Іоанна Богослова у Великому Лазучині.
Працював головою Красилівської районної державної адміністрації, був відповідальним та принциповим, відстоював інтереси простих людей. Далі створив та зробив успішним ТОВ ВКП «Авантаж».
Був мужньою людиною, з 34-річного віку боровся з серйозною недугою серця, жив з штучним клапаном, переніс кілька операцій на серці. Тож багато років жив на межі життя та смерті. Та ніколи себе не щадив, хотів щось зробити для людей, завжди допомагав хворим людям. Любив життя, хотів ще довго жити, побачити, як виростуть його внуки, вірив, що стануть вони самодостатніми, гідними людьми.
Залишив Василь Корнійович після себе яскравий слід на землі, яку безмежно любив, хотів для неї кращої долі. Хай спочиває його душа з миром, а всі, хто пам’ятає його, хто вдячний за добрі справи, нехай згадають його щирим словом.
Галина Тебенько
