Другий рік триває повномасштабна війна російської федерації проти нашої суверенної держави. Другий рік Збройні Сили України героїчно боронять рідну Вітчизну від дикої рашистської орди. Але це війна, ворог у кілька разів переважає у техніці та особливо у живій силі. Тож втрати несуть і бойові підрозділи ЗСУ, їх пот­рібно поповнювати.

Мобілізацію та воєнний стан продовжено ще на три місяці, а саме до 20 травня. Про те, як проходить призов на службу в Збройні Сили України у Теофіполь­сь­кій територіальній громаді, розмовляємо з начальником 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником ЗСУ Василем Кубіним.

– Отож, мобілізація триває. Що це означає, чи не змінилася процедура вручення повісток, чи не спостерігається посилення мобілізаційних заходів?

– Починаючи з 24 лютого і по сьогоднішній день мобілізація не припиняється. Це означає, що згідно чинного законодавства громадяни віком від 18 до 60 років зобов’язані з’являтися за викликом до нашого 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат) для уточнення облікових даних, проходження військово-лікарської комісії або подальшого відправлення на військові навчання та службу. Серед тих, хто має відстрочку, багатодітні батьки або батьки-одинаки, опікуни родичів з інвалідністю, студенти, аспіранти, викладачі вищих навчальних закладів та закладів професійно-технічної освіти. При цьому, у командуванні Сухопутних військ ЗСУ нещодавно заявили, що ті, хто за станом здоров’я визнаний обмежено придатними до служби, теж можуть бути мобілізовані. Але на службі такі громадяни будуть виконувати штабну або тилову роботу. Та хочу сказати наступне: коли почалася війна, біля нашого відділу була черга добровольців, резер­вістів, учасників АТО-ООС, тих патріотів, які, не чекаючи повісток, виявили бажання йти служити, захищати нашу Вітчизну. Наших земляків пішло дуже багато, вони героїчно стримували навалу, на превеликий жаль, маємо загиблих. Але йшлося і йдеться про майбутнє наших дітей та внуків, про майбутнє України. Та на сьогодні мені прикро констатувати, що певна частина військовозобов’язаних жителів громади вважає, що війна їх не стосується, що перемога відбудеться без них. Тому знаходять причини ухилятися від призову, аби не йти служити. Та нікому це даром не пройде. Тому в котрий раз хочу наголосити: ми, працівники відділу, будемо продовжувати виконувати бо­йові розпорядження, постачати людські та транспортні ресурси на території відповідальності. Для цього будемо вручати повістки у всіх місцях, не заборонених законодавством, і лише уповноваженими особами. Ще раз закликаю військовозобов’язаних не ховатися, всім, кому вручили повістки, прийти до нашого відділу, уточнити облікові дані, далі пройти військово-лікарську комісію. Також хочу повідомити, що уряд своєю постановою від 7 квітня 2023 розширив повноваження ТЦК – тепер ми на законних підставах маємо право надсилати повістки військовозо­бов’я­заним незалежно від місця їхнього перебування на військовому обліку. В приклад тим, хто ховається, ухиляється від служби в ЗСУ, хочу поставити медсестру реанімаційного відділення Теофіпольської багатопрофільної лікарні Галину Вознюк-Пожалюк, яка пішла служити до військової частини. А також матір п’ятьох дітей, переселенку з Миколаєва Галину Арелович, яка також пішла служити, тепер во­на старший кухар їдаль­ні взводу матеріального забезпечення однієї з військових частин на сході.

– Чи, на вашу думку, виконуються вимоги постанови Кабінету мі­ніст­рів № 1487 від 30 грудня 2022 року «Порядок ор­га­нізації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» в органах державної влади, міс­цевого самоврядування, під­при­ємст­вах, установах та організаціях громади?

– Йдеться про наступне: організація та ведення військового обліку призовників, вій­сь­ко­во­зобов’язаних та резервістів покладається на відповідних керівників цих органів, під­приємств, установ та організацій. Що хочу сказати: виконують цю постанову, тобто направляють своїх працівників – призовників, військовозобов’язаних та резервістів до нашого відділу для уточнення облікових даних, для проходження вій­сь­ково-лікарської комісії – у ТОВ «Україна-2001», Філії «Рідний край» Прат «Зернопродукт МХП», ПАТ “Теофіпольський цук­ровий завод”, СТОВ «Святець», ФГ «Кунчан­ський». Проте, керівник ПП «Аслан текстиль» взагалі дозволяє собі в умовах воєнного стану не пропускати на територію під­приємства працівників нашого від­ділу. Це неприпустимо, ми цього так не залишимо. Всі повинні виконувати закони України, всі вимоги воєнного стану. З відповідним інформацією я вже звер­­нувся до правоохоронних ор­га­нів. Тому ще раз наголошую: керівники зобов’язані виконувати ст. 17 закону України «Про оборону», всі відповідні постанови Кабінету міністрів.

– Які чинники проведення мобілізації ви вважаєте найважливішими?

– Поповнення рядів Збройних Сил України повинне бути ефективним. Звісно, мобілізовані мають бути фізично здоровими, щоб пройти відповідне навчання, навчитися користуватися зброєю і далі виконувати бойові завдання у військових під­розділах. Але, надважливим чинником має бути моральна складова, мотивація, розуміння, що захищати державу від ворога є обов’язком кожного. І це мають всі розуміти. Бо ніхто нам не буде захищати рідну землю.

Дякую, Василю Васильовичу, за розмову. Одне зрозуміло: перемога буде, але вона залежить від кожного з нас.

Галина Тебенько