Зустрічаємо велике християнське свято в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації до нашої суверенної, незалежної України. 24 лютого 2022 року, день, коли на світанку Україна проснулася від вибухів, розділив наше життя на до і після. Якщо до цього дня кожний з нас будував якісь плани, мріяв, то з цього дня, з початком цієї страхітливої війни ми згуртувалися, об'єдналися в єдиному бажанні, єдиному пориві – досягти перемоги, вигнати окупантів з рідної української землі.
Відрадно, та й не могло бути інакше, що в єдиному пориві підтримати наші доблесні Збройні Сили України згуртувалася і наша Теофіпольська громада. Кожна людина, що живе з Богом у душі, чим могла, тим допомагала українським військовим. Чим могла, підтримувала переселенців, людей, які змушені були рятуватися від війни, від смерті та страждань. Таким чином громада вносила та продовжує вносити свій внесок у загальнонаціональний спротив ворогу.
Та з початком війни в Україні розгорнувся і духовний фронт. Бо коли свідомі українці молилися за нашу Вітчизну, за перемогу, за Збройні Сили України, відкрилося справжнє обличчя Української Православної Церкви Московського патріархату. Бо в її рядах виявилися колаборанти, які раділи, чекали на прихід цього вбивці-путіна та «русского міра». Тому з початку війни, впродовж вже минулого року релігійні громади в країні стали масово переходити до Православної Церкви України. Так, лише на Хмельниччині до ПЦУ перейши 150 громад. Це була воля людей, ніхто їх не примушував.
А першою ластівкою на Теофіпольщині став перехід прихожан церкви Святої Параскеви П'ятниці села Лідихівка у лоно Православної Церкви України. Вважаю, що ця подія та освячення цієї церкви була головною духовною подією у нашій громаді у році, що минув. Завдяки старанням великого благодійника Теофіпольського округу ПЦУ, президента групи компаній ТОВ «Україна-2001», голови наглядової ради ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» Вадима Лейві завершилося будівництво цієї церкви. ЇЇ освячення відбулося 7 грудня, у день святої великомучениці Катерини. Яка прекрасна ця церква, бо ж здана під ключ: з іконостасом, з опаленням ( тут встановлений сучасний твердопаливний котел на пелетах). Обряд освячення пройшов дуже гідно, дуже урочисто та піднесено за участю єпископа Хмельницького та Кам'янець-Подільського владики Павла. Тож щиро дякую Вадиму Леонідовичу за таку підтримку нашої єдиної Помісної Православної Церкви України. Адже на часі – завершення будівництва ще двох церков, і знову за його підтримки.
Дорогі брати і сестри у Христі, велика незламна родино Теофіпольської громади! У чергове новоліття ми входимо сповнені, насамперед, щирої вдячності – Богові, нашим захисникам, волонтерам і всім людям доброї волі. За те, що вони благодіють у нашому житті, роблячи все від себе залежне – кожен на своєму «фронті». А також за те, що Україна в часи найважчих випробувань війною вистояла і щодня наближається до омріяної перемоги.
Цими днями мільйони людей в Україні та світі відзначають Різдво Христове. Поява на світ Сина Божого дарувала людям надію на спасіння, віру в перемогу добра й милосердя. Та цьогоріч для нас усі свята мають гіркий присмак. І традиційний дух Різдва ми можемо відчувати інакше. Бо на наші міста і села летять ворожі ракети та дрони, летять ворожі снаряди та міни. Бо гинуть наші захисники, гинуть мирні люди, гинуть діти. Та наш шлях освітлює правда. Наша правда – це боротьба за волю.. Ми витримали на початку війни, витримали атаки, погрози, ядерний шантаж, терор, ракетні удари. Витримаємо цю зиму. Бо знаємо, за що боремося. Ми віримо, що сльози зміняться радістю, за відчаєм прийде надія, а смерть буде переможена життям. Бо ніхто на світі не може відмінити різдвяну зорю.
Ми будемо співати колядки, будемо усміхатися та радіти. Бо Христос народився! Славімо його!
Благочинний Теофіпольського округу Православної Церкви України, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці, митрофорний протоієрей отець Василь Крисак
