Погода

Вже восьмий рік йде у нас війна на нашій рідній землі. Загинуло 15 тисяч синів України (а, може, й більше). І ворог той же – одвічний, північно-східний хижий сусід москвин, в жилах якого і досі грає кров хана Батия – не може жити без воєн, без крові чергової жертви. Дочекався хижак, коли його васали доконали армію України, він і проковтнув Крим та відгриз разом з бандитським кодлом донецько-луганських головорізів частину нашої українськоїї землі на сході, погрожує піти і далі.

І то на те ви чекаєте, прихильники Кремля, його «русского міра»? Але, «прощай, немытая Россия!» Які б оцінки не виставляло нам наше героїчно-трагічне минуле – нинішня пора для нас неповторна: дуже важко, але Україна повернула своє державницьке єство, яке довгими століттями калічилося московською царською і тою ж російською комуно-більшовицькою імперіями.

Маю за високу честь коротенько розповісти і висловити подяку фельдшеру Теофіпольської підстанції екстреної допомоги та медицини катастроф Зінаїді Коржан. Це неспокійної душі та вдачі, милосердна людина.

Вона обрала професію медика за покликом серця. Свято виконує обіцянку бути на передньому краї, боротися з недугами людей.

Талановита майстриня, талановитий педагог з Теофіполя Олена Іванівна Левицька вже понад 20 років працює в Теофіпольській дитячій художній школі. У 2002 році у школі внаслідок збільшення контингенту учнів було відкрито клас декоративно-прикладного мистецтва з викладанням художньої вишивки та моделювання одягу.

Викладачем класу стала Олена Іванівна. Разом з відкриттям класу був створений учнівський колектив «Театр моделей», який діє до цього часу.

За надзвичайну працьовитість, креативність у 2008 році її призначили директором школи. Заклад просто отримав друге дихання, адже всі свої знання, свій великий досвід вона вкладала у покращення навчально-виховного процесу, сповна віддавалася та віддається цій творчій роботі. Тож її люблять як педагога, як наставника, просто як маму, яка любить кожного учня, опікується їхніми успіхами. Діти ж діляться з нею своїми здобутками, планами, маленькими прикрощами та невдачами. Бо вона сприймає їх такими, якими вони є.