Маю за високу честь коротенько розповісти і висловити подяку фельдшеру Теофіпольської підстанції екстреної допомоги та медицини катастроф Зінаїді Коржан. Це неспокійної душі та вдачі, милосердна людина.

Вона обрала професію медика за покликом серця. Свято виконує обіцянку бути на передньому краї, боротися з недугами людей.

Мені вже скоро за дев’яносто. Ветеран пра­ці, учасниця Другої світової війни. Важко трудилася біля землі у колгоспі, маю за це певні відзнаки. А ще в придачу – купу різних болячок на старість. Отож не первина звертатися за допомогою до медиків. Така чергова необхідність виникла у мене в травні. Бо через низький артеріальний тиск дається серцевий збій, часто відчуваються різкі головні болі, турбує серце. Набрякають ноги, обличчя, мучить сильна втома. Усе це знову підкралося того пізнього вечора. На щастя, були вдома мої опікуни та допомогли. Швиденько по телефону вони зв’язалися з нашою чудовою односельчанкою, фельдшером Зінаїдою Коржан.

Не дивлячись на пізню пору, Зінаїда Василівна негайно прибула на виклик. Хоча цього дня була вихідною, займалася хатніми справами. Уважно вислухала, зміряла тиск, правильно визначила діагноз, надала першу медичну допомогу, провела певні профілактичні заходи. Одним словом, знову витягнула, як кажуть у народі, з того світу. У вільний від роботи час часто навідувалася до мене, доставляла ліки. Підбадьорувала, давала добрі поради, вселяла віру на одужання. Бо кожне її слово піддавало приплив сил. Через кілька днів я вже відчула полегшення.

Тепер почуваюся добре. Життєрадісна. Висловлюю щиру вдячність моїй рятівниці. Бажаю їй здоров’я, успіхів у праці, сімейного благополуччя, великого людського щастя. І, головне,мирного неба над головою в цей важкий для України час.

Катерина Пасічник, село Коров’є