Деталі

Категорія: № 2 від 13.01.2022 року

Перегляди: 328

А жити хочеться

і в 90…

Ніхто із них, напевне, не чекав, що на новорічно-різдвяне свято до оселі Ганни Когут, яка проживає у Мар’янівці Святецького старостинського округу, прибуде стільки людей. Та ще із символічним Дідом Морозом і колядниками під супровід мелодійних звуків баяна. Господарі вийшли зустрічати гостей. У всіх невимушена усмішка на обличчі. Було видно, що вони їм зраділи.
Здавна люди поважного віку цього села, втім, як і багатьох інших, полюбляють збиратися на Різдво сім’ями, цілими родинами. І колядують. Тішаться, що настала доба, коли можна безтурботно зустрічатися разом за спільним святковим столом.
- Це пісенний скарб нашого краю, - обмовився до голови територіальної громади Михайла Тененева очільник ради ветеранів України Теофіпольської селищної ради Володимир Кобера, який був у захваті від побаченого і почутого.

Детальніше: І все ж життя - прекрасне!

Деталі

Категорія: № 2 від 13.01.2022 року

Перегляди: 366

Поштовий експеримент:

погляд з іншого боку

Ми вже писали про негативну оцінку жителями Теофіпольської громади, а це 39 сіл, роботи пересувних відділень поштового зв’язку, запроваджених з 1 грудня минулого року. Бо ж люди вважають, що поштові послуги мають бути доступними та зручними, як, до речі, було до цього нововведення, а не навпаки – створювати їм труднощі та незручності.
Нагадаємо, що поштова реформа, або поштовий експеримент (інакше й не назвеш), розпочався у 2018 році у Чернігівській області. Так само від нього потерпали жителі сіл, де населення було менше, ніж 1200 чоловік, і там були закриті стаціонарні поштові відділення. Так само люди обурювалися, зверталися до обласної дирекції Укрпошти, але ж ніхто нікого не слухав, все ж йшло зверху, реформу впроваджували далі, на території інших областей. З достовірних джерел відомо, що керівники обласних дирекцій за це отримували величезні премії, в 500 тисяч гривень. А листоноша в стаціонарному відділенні, працюючи на 0,5 ставки, отримує чистими 2500 гривень. Що ж то в нас за така держава?

Отож, з 1 грудня на Теофіпольщині були закриті стаціонарні відділення поштового зв’язку у Воронівцях, Лисогірці, Кунчі, Турівці, Бережинцях, Лідихівці, Поляховій, Кузьминцях, Волиці, Волиця-Польовій, Олійниках, Борщівці, Гаврилівці та Строках. Листоноші залишилися лише в Поляховій, Олійниках-Колках та Вовківцях. З 1 грудня люди відчули всі недоліки роботи пересувних відділень і те, наскільки складно й незручно стало отримувати поштові послуги. Якщо узагальнити: у грудні 2021 року графіки порушувалися, люди мерзли, в черзі треба було стояти 2-3 години, періодичні видання не доставлялися, скидали все на одну купу, передплатники вчасно не отримували газети та журнали або їх не вистачало, передплата не проводилася, бо на це просто вже не було часу. Звісно, люди були незадоволені, були і матюки, і прокльони. То в чому сенс поштової реформи, від якої людям лише гірше?

Детальніше: Проблема

Деталі

Категорія: № 2 від 13.01.2022 року

Перегляди: 341

  Нова радість стала

У неділю, 9 січня, у Теофіполі, на площі Героїв Майдану відбулося прекрасне дійство – фестиваль колядок та щедрівок «Колядують зорі на Різдво Христове». Його організаторами стали відділ культури та туризму Теофіпольської селищної ради, Теофіпольський Центр культури та дозвілля. Проведення фестивалю різдвяних колядок та щедрівок на Теофіпольщині уже стало гарною традицією. З року в рік аматори сцени, учнівська молодь, усі небайдужі до збереження, примноження та популяризації славних українських традицій збираються, щоб разом заколядувати, поспілкуватися і відчути дух єднання, взаєморозуміння та гармонії. Адже колядки та щедрівки – невід’ємна частина святкування Різдва Христового, бо ж створюють неповторну атмосферу, духовний настрій і відчуття радості народження Спасителя світу.

Детальніше: Свято

Деталі

Категорія: № 2 від 13.01.2022 року

Перегляди: 530

Історія церкви Святого

Архистратига Михаїла у Волиці

Парафія Святого Архистратига Михаїла у Шарлаївці (сучасна Волиця), має довготривалу історію. Перші писемні згадки про культові споруди на території села датуються XVIII ст.
11 травня 1753 р., згідно церковного літопису 1806 р., з дозволу унійного єпископа Сильвестра Рудницького в Шарлаївці збудована і в тому ж році освячена деканом Олександром Стебельським церква в ім’я Архистратига Михаїла.
Дерев’яна церква побудована із соснового дерева на дубових штемпелях і підвалах (пізніше поставлена на кам’яний фундамент), покрита гонтою, триглава з трьома залізними хрестами з позолотою, двома дверима із західного і південного боку на залізних завісах, вікон було 12 (6 великих зверху і 6 малих знизу) без решіток. Довжина храму складала 27 ліктів (16,092 м), ширина – 12 ліктів (7,152 м), висота – 35 ліктів (20,86 м), вівтар з притвором по 10 ліктів (5,96 м). Церковну садибу оточувала дерев’яна огорожа із соснових дошок, прибитих до дубових стовпів.

Детальніше: Це наша історія