Ще раз про долю будівель  колишнього

Базалійського профтехучилища

Сумно спостерігати, як занепадають не лише українські села, а й селища. От на всю округу гриміла в середині та наприкінці ХХ століття слава про селище Базалію. Бо ж була і центром Базалійського району, а як утворився Теофіпольський район, тут діяли підрозділи державних підприємств – «Сільгосптехніки», «Сільгоспхімії», газконтори, РЕМу, райспоживспілки. Життя вирувало, працювала дільнична лікарня, тубдиспансер, середня школа, дитячий садок, хлібзавод, млин, інкубаторна станція, завод продовольчих товарів.
З 1973 року в Базалії розпочало діяти професійно-технічне училище, тут впродовж кількох десятиліть учні отримували робітничі професії. Тут створювалася та покращувалася матеріально-технічна база закладу. Сотні випускників училища стали висококваліфікованими робітниками, здобули вищу освіту, стали підприємцями.

Вже в часи Незалежності Базалійське профтехучилище № 3 було перетворене на Базалійський професійний ліцей. Але з’явилися проблеми з набором навчальних груп, проблеми з державним фінансуванням. Тому з метою оптимізації мережі професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області у 2009 році Теофіпольський професійний аграрний ліцей та Базалійський професійний ліцей було ліквідовано, а на їх базі створений Державний навчальний заклад «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей». У зв’язку з економією коштів, значними затратами енергоресурсів на утримання матеріальної бази та зменшення державного замовлення на підготовку робітничих кадрів, було прийняте рішення проводити навчання учнів лише на базі Теофіпольського ПАПЛу. Обладнання та устаткування з Базалійського ліцею було перевезене в навчальні лабораторії та майстерні Теофіпольського ліцею. Тож з того часу, а минуло вже більше 10 років, 7 корпусів ліцею (навчальний корпус, три гуртожитки, дві майстерні, їдальня, котельня) законсервовані та не використовуються для навчання. Вони передані на баланс Теофіпольського ліцею в оперативне керування. Звісно, ці будівлі не опалюються, не охороняються, тож занепадають та руйнуються. Те ж саме відбувається і з недобудованим п’ятиповерховим гуртожитком, який не знаходиться на балансі ліцею ( бо ж не був введений в експлуатацію, оскільки будівництво не було завершене).

Може, комусь це байдуже, тільки не Василю Дем’яновичу Писаруку, який 30 років своєї трудової діяльності віддав профтехосвіті, з них 16 років працював директором Базалійського профтехучилища.
- Просто не можу спокійно спостерігати, як ці приміщення руйнуються, як головний корпус стоїть з повибиваними вікнами, як протікає стеля, бо стихія пошкодила дах, як спритники сюди потрапляють, крадуть, трощать те, що залишилося. Хіба ж це по хазяйському? Як би ці приміщення продати чи здати в оренду, може, б знайшлися бажаючі щось з ними зробити для власного бізнесу. До кого я тільки вже не звертався – до райдержадміністрації, районної ради, до облдержадміністрації, в офіс Президента України, до прем’єр-міністра Шмигаля. І виходить якесь замкнене коло. Нічого не можна вирішити, бо це майно державної власності, відповідно орендна плата є високою, то ж все залишається, як було.
У червні 2020 року на звернення Василя Дем’яновича у тодішній районній раді була створена комісія на чолі з заступником голови районної ради Романом Непотасом. Члени комісії виїхали в Базалію, оглянули приміщення. Виявили, що частина вікон у головному корпусі побита, на даху немає конька, листка шиферу, вода проникає в будівлю, стіни вологі, плісняві, в кабінеті фізики спав шматок стелі.
Роман Непотас зазначив, що питання вивчалося, будівлі ліцею належать до державної власності, перебувають на обліку у Фонді державного майна, Департаменту освіти та науки Хмельницької облдержадміністрації.
Директор Теофіпольського ПАПЛу Павло Гладищук повідомив, що потенційні орендарі відмовляються від оренди корпусів ліцею через економічну недоцільність, віддаленість від Теофіполя. Заклад у міру можливості підтримує ці будівлі, чогось більше зробити можливості немає.
Рішення комісії мали рекомендаційний характер: Базалійському селищному голові Євгену Білоусу щодо звернення до державного реєстратора із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна – недобудованого п’ятиповерхового корпусу гуртожитку та розпочати процедуру набуття права власності; Павлу Гладищуку щодо забезпечення охорони та збереження корпусів ліцею.
Ми зустрілися Базалії з Василем Дем’яновичем у понеділок, 26 квітня. А 22 квітня на другому поверсі приміщення головного корпусу ліцею сталася пожежа. Начальник РС ДСНС у Хмельницькій області Сергій Притула надав інформацію, що ймовірною причиною пожежі був розряд блискавки.
Ми спокійно, через вибиті двері чорного ходу зайшли у приміщення. Картина тут сумна, на підлозі валяється сміття, зошити, підручники, якийсь мотлох. Там, де була пожежа, моторошно. Василь Дем’янович не вірить, що пожежу спричинила блискавка, того дня погримувало, а грози не було.
- Як мене болить, - з жалем казав Василь Дем’янович, - що в центрі селища таке робиться! І чи ж є нарешті якийсь вихід з цієї ситуації?
Вихід, виявляється, є. Павло Гладищук повідомив, що ПАПЛ вже підготував документи на передачу нерухомого майна (будівель у Базалії) на баланс обласної ради, чекають свої черги на їх розгляд та прийняття рішення обласною радою. Павло Васильович сподівається, що до осені це рішення буде прийняте. Вже по 5 закладах профтехосвіти в області такі рішення прийняті. Тоді буде можливим передача цього майна на баланс Теофіпольської селищної ради, яка зможе раціонально ним розпорядитися.
Будемо сподіватися, що так і буде.
Галина Тебенько