Погода

З третьої


позачергової сесії селищної ради

У п’ятницю, 22 січня, відбулася третя позачергова сесія Теофіпольської селищної ради.
Насамперед з ініціативи селищного голови Михайла Тененева депутати прийняли звернення до Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради про недопущення підвищення тарифів на електроенергію, газ та його транспортування. У зверненні депутати вимагали зменшити вартість газу та електроенергії для побутових споживачів, повернути пільгові тарифи, запровадити мораторій на підвищення цін, тарифів на енергоносії. А також підвищити розміри прожиткових мінімумів для всіх категорій населення, мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії до рівня фактичного прожиткового мінімуму з урахуванням вартості житлово-комунальних послуг.

Ще раз про опалення шкіл

Отож, 25 січня в загальноосвітніх школах мала розпочатися очна форма навчання, а дистанційна, яка тривала два тижні, відповідно, завершитися.
Однак цього дня пішли до шкіл лише школярі Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, адже опалюються централізовано, а також учні 8 шкіл, які опалюються твердопаливними котельнями – Базалійської, Волиця-Польовської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Турівської, Строковецької, Михнівської, Кунчанської ЗОШ І-ІІ ступенів, Новоставецького ліцею, Колковецького НВК ЗОШ І ступеня-ЗДО. Не розпочалося очне навчання у Теофіпольському НВК ЗОШ І ступеня-гімназія, Поляхівському НВК ЗОШ І-ІІІ ступеня-колегіум, Святецькій, Гальчинецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів та Волицькій ЗОШ І-ІІ ступенів.

Забути не можна

21-22 січня 1942 року в Теофіполі сталася жахлива трагедія – німецькі жандарми та поліцаї-українці на околиці містечка розстріляли біля 1400 чоловік єврейського походження. 21 січня з єврейського концтабору «гетто» окупанти та поліцаї вигнали з будинків усіх чоловіків, роздягнули їх до натільної білизни, роззули і в 20-градусний мороз, пронизливий вітер групами по 20-25 людей під конвоєм погнали за місто на розстріл. Чотири кілометри від центру Теофіполя по дорозі на Базалію гнали нещасних, ні в чому невинних людей на вірну смерть. Напередодні війни між Теофіполем та Ленінкою (тепер село Підліски)був викопаний великий котлован для спорудження залізобетонного доту Старокостянтинівського укріпрайону, що проходив через Теофіпольський район. У вересні 1939 року, коли Радянський Союз окупував Західну Україну, кордон був перенесений далі на захід, будівництво укріпрайону припинили. А викопаний котлован і використали фашисти для розстрілу мирного єврейського населення Теофіполя.

 

Як символ єднання

 

Сходу та Заходу

22 січня, у День Соборності, Україна відзначила 102 річницю Акту Злуки - возз’єднання Західно-Української Республіки та Української Народної Республіки. Ця подія стала знаковою для українського державотворення, продемонструвала соборницькі прагнення українців Наддніпрянщини та Наддністрянщини. У контексті сучасності соборність невіддільна від державності, суверенітету і справжньої незалежності, як фундаменту розбудови демократичної держави. То ж сьогодні Україна продовжує боротьбу за соборність, незалежність, за повернення окупованих Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей.
Традиційно цього дня, як символ єднання Сходу та Заходу, на місточку через річечку Жердь, між селами Лисогірка та Осники, зустрічаються делегації Теофіпольщини та Лановеччини.

СТРАРОКОНСТЯНТИНІВСЬКИЙ

 

  УКРІПРАЙОН

Напевно багато з вас бачили, проїжджаючи дорогами Хмельничиини, великі сірі громади недобудованих бетонних споруд. Це залишки лінії старих укріпрайонів які будувались тут напередодні Другої світової війни. Потужна лінія укріплень від Дністра до боліт Полісся повинна була стримати ворожу навалу по лінії старого радянського кордону. Історію цього нереалізованого проекту ми спробуємо вам розказати.  

Історія укріплених районів, збудованих в Україні за часів СРСР, почалась ще 1929 року, коли було створено Київський УР (укріпрайон). Згодом, в 1930-32 роках були побудовані ще Коростенський, Новоград-Волинський, Летичівський, Могилів-Ямпільськийукріплені райони, які створили потужну на той час той систему оборони від потенційного ворога, яким в той час була Польща.
Але в другій половині 30-років стало зрозуміло, що укріп райони, побудовані на цьому етапі будівництва, не відповідають по своїм технічним можливостям сучасним вимогам. Більшість споруд були орієнтовані на фронтальне ведення вогню та мали досить примітивне внутрішнє устаткування.