Професія обрала мене сама

З дитинства у мене була мрія стати перекладачем. Тому й вступила до Міжнародного економічно-гуманітарного університету ім. академіка С. Дем’янчука у Рівному на факультет, який передбачав вивчення відразу трьох іноземних мов. А далі повну вищу освіту здобула в Кам’янець-Подільському Національному Педагогічному Університеті ім. І. Огієнка.
Але доля внесла свої корективи і я стала працювати вихователем у Новоставецькому закладі дошкільної освіти «Колосочок». Це, напевно, той випадок, коли професія мене сама обрала. Та зараз я можу з впевненістю сказати, що над усе люблю свою роботу, своїх вихованців, то ж почуваю себе щасливою. А знання іноземних мов мені пригодилося, адже у підготовчій групі веду гурток англійської мови. Моїм діткам це дуже подобається, вони легко засвоюють знання, адже заняття проводимо в ігровій формі.

Професія вихователя вимагає дуже великої самовіддачі, вміння знайти підхід до дитячого серця. Дитинство – це ранок життя, а ранок має бути щасливим! В різні періоди розвитку суспільства перед вихователем ставляться все нові і нові завдання. Найголовніші: іти в ногу з часом, вмінням зацікавити дитину, зрозуміти. Хочеться вірити, що професія вихователя буде оцінена і стане для молоді престижною.
Напередодні Дня Дошкілля хочу привітати свій колектив, який за 10 років мого професійного стажу став для мене рідним, колег, батьків та дітей.
Вітаю всіх, хто віддає своє життя дітям по краплині. Бажаю нових творчих успіхів, міцного здоров’я, добробуту, достатку та мирного неба!
Юлія Ковальчук, село Новоставці