Гай гуде,

щира Масляна іде

В п’ятницю на масляному тижні було людно в актовій залі Волицької школи. Адже учасники художньої самодіяльності сільського будинку культури в цей день запропонували усім присутнім частково поринути в ще один чудовий народний звичай нашого народу – Масляну. Масляна символізує прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали «проводи зими» та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на небесне світило – млинець. В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята – Великодня та передує семитижневому посту. Також у давнину це свято, яке йшло протягом тижня, мало ще одну назву «Колодій». Це було суто жіноче свято. Жінки весь цей тиждень справляли Колодія, зібравшись у корчмі.

Сирна седмиця, як ще у народі називають Масляну, починалася з понеділка. У перший день – «Зустріч» - усіх гостей вітають млинцями. Доречі, першим млинцем у Масничний понеділок здавна прийнято пригощати батьків.
Вівторок - мав назву «Загравини». Усі виходили на вулицю, де влаштовувалися веселі забави, катання на ковзанах, льодових гірках. В цей день парубки виглядали наречених, а дівчата – суджених.
Третій день мав назву – «Ласуня». У середу в усіх родинах до столу подають вареники з сиром, млинці, різні пиріжки та багато інших смачних страв. У середу тещі частують своїх зятів млинцями та варениками з сиром у сметані.
У четвер починалася Широка Масляна, коли всі господарські роботи припинялися, а святкування розгорталися на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких розваг, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які завершувалися гучними гулянками.
П’ятий день - п’ятниця – тещині вечірки. У цей день зять повинен почастувати свою тещу. А ввечері належало повозити свою задоволену тещу вулицями села. Причому дорогу обирають залежно від характеру тещі – злу і сварливу везуть по нерівній дорозі, і навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна, немов струна.
У суботу відбувалися «невістчині посиденьки». У цей день влаштовувалися сімейні чаювання з піднесенням подарунків. Радо зустрічали гостей, танцювали та грали веселі ігри. А ще у суботу ввечері відбувалося головне дійство Масляної – спалювання опудала зими.
І ось наставав останній день Масляної – «Прощена неділя» або «Цілувальник». У цей день, готуючись до Великого посту, потрібно йти до родичів та сусідів та просити пробачення за всі провини та нанесені образи.
Тож саме останній день святкування Масляної було представлено увазі всіх присутніх глядачів. Це сценка «Ой колодко, колодко, було мені солодко» учасниками жіночої вокальної у складіСвітлани Дробик, Юлії Кучерук, Наталії Вдович, Валентини Кушнірук, Раїси Птащук, Наталії Кратасюк та художнього керівника Василя Поліщука. Також у їх виконанні звучали пісні: «Масляна», «Вареники у сметані», «Молодая Саврадимка», «Сію кріп», «Ой ти гарний, Семене», «Чарочка моя», «У зеленому лісочку», «Я на тебе Колодію», «Гей на Масляну». По завершені свята всі присутні гарно поласували млинцями. Проводячи такі заходи, хочеться вірити, що оберіг пам’яті торкнеться наших сердець, що у нас з’явиться бажання шанувати традиції і звичаї українського народу. Любім народне: чи то пісню, чи вишиванку, чи звичай народу, який дав нам життя. Вітайте з весною один одного, бажайте добра і щастя, сонця і хліба, пісні і миру всім.
Хочу висловити свої слова вдячності директору Волицької школи Галині Гуральник, яка дозволила нам провести цей захід у теплому приміщенні.
Наталія Вдович, директор Волицького сільського будинку культури